Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №693/478/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

693/478/26

1-кп/693/140/26

В И Р О К

Іменем України

03.06.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12026250330000048 від 03.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адреса: АДРЕСА_1 , уродженця м. Жашків Черкаської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що постановою Жашківського районного суду від 19.05.2025 у справі № 693/654/25, яка 30.05.2025 набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи обізнаним з її змістом, будучи зобов`язаним утримуватись від керування транспортними засобами протягом визначеного судом річного строку, з метою її невиконання в частині позбавлення його права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчиняв дії щодо її умисного невиконання, а саме 08.06.2025, 17.08.2025 та 02.03.2026 здійснював керування транспортними засобами, зокрема 02.03.2026, близько 16 год., керуючи транспортним засобом BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Соборна в м. Жашків Уманського району Черкаської області та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 показав, що не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами, в атошколі не вчився, на автомобілі навчився їздити самостійно, про постанову Жашківського районного суду від 19.05.2025, якою його позбавлено права керування транспортними засобами знає, проте 02.03.2026 сів за кермо автомобіля щоб забрати маму із лікарні, не працює, його родина живе за рахунок соціальних виплат на дітей, старша дитини є інвалідом дитинства і він її доглядає.

Прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Суд з`ясував, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст обставин справи, переконався у добровільності їх позиції та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, керуючись приписами ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, оскільки обставини справи ніким із сторін судового провадження не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, піддавши їх оцінці, суд приходить до переконання, що своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має на утримання трьох малолітніх дітей, старша дитина є інвалідом дитинства.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, визнання винуватості, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі.

Покарання у виді штрафу, на думку суду, не забезпечить невідворотності покарання за вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, оскільки він не працює та не має доходів для сплати штрафу.

З врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого, у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України обов`язки, які будуть необхідні і достатні для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 342-351, 363-368 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_5