Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №635/10887/25 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №635/10887/25

Суддя: Назаренко О. В.

03.06.26

Справа №635/10887/25

Провадження № 2/635/3266/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Назаренко О.В.

за участю секретаря судового засідання Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 10 листопада 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №41.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що шлюб між сторонами зареєстровано 10 листопада 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №41. Від шлюбу мають двох дітей - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що з перших днів подружнього життя у них була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити заради дітей. Однак, нам це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у грудні 2023 року. Враховуючи, що вони із відповідачкою не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейні відносини як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Зазначає, що між ними відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Потреба у наданні строку на примирення відсутня.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 січня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлялася про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Статтею 24 СК України також визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Доведено, що любов, повага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємодопомога, спільні життєві інтереси між сторонами відсутні, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, позивач миритися не бажає, що унеможливлює спільне життя подружжя та збереження шлюбу.

Враховуючи наведене, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам сторін. Відповідачем не надано відзиву на позов із зазначенням заперечень та доказів на підтвердження можливості збереження сім`ї.

У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберегти шлюб.

У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, враховуючи, що сім`я існує формально, сімейно – шлюбні відносини припинені, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судові витрати залишити за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 13,141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 10 листопада 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №41 – розірвати.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Назаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua