Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №569/4405/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Сидорчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Рівненська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника, адвокат Кхатер Фаді Еліас 24 лютого 2026 року звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що усвідомлюючи необхідність нотаріального оформлення спадкових прав, ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Олинця Володимира Петровича з наміром відкрити спадкову справу після смерті батька. Проте постановою від 05 лютого 2026 року нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи це відсутністю документального підтвердження останнього місця проживання спадкодавця, а також помилково застосував положення ч. 1 ст. 1270 ЦК України щодо пропуску строку для прийняття спадщини. Зазначає, що у випадку постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем прийняття спадщини відбувається автоматично в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України та не потребує подання заяви у шестимісячний строк, а відсутність реєстрації місця проживання не може нівелювати встановлений фактичний характер спільного проживання.Просить заяву задоволити.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Рівненська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем залишено без руху, надано ОСОБА_2 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

19.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника заінтересованої особи ОСОБА_4 , в яких вказала, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували постійне місце проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , оскільки у заяві вказано, що спадкодавець мав відсутнє задеклароване місце проживання (зокрема: довідка про склад сім`ї на момент смерті бабусі, лікарське свідоцтво про смерть тощо). Встановлення факту проживання є недостатнім для відновлення порушених прав заявника, оскільки кінцевою метою є оформлення спадкових прав.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року клопотання представника заявника адвоката Кхатера Фаді Еліаса про витребування доказів у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Рівненська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем задоволено.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Кхатера Фаді Еліас підтримав заяву. Представник заінтересованої особи Рівненської міської ради Сидорчук К.В. не заперечила проти задоволення заяви. Вказала, що ОСОБА_2 постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 . Ними додатково вивчено матеріали справи, і вони не заперечують проти задоволення заяви. Вказала, що дане будинковолодіння і земельна ділянка належали на праві власності бабусі заявника.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 22.05.2026 дав показання, що ОСОБА_2 знає, вони є сусідами через паркан. ОСОБА_2 живе сам за адресою АДРЕСА_1 . Раніше проживав з татом ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_6 . Дід ОСОБА_7 помер давно. Рідних братів чи сестер у заявника немає. Є двоюрідна сестра, яка проживає в Німеччині.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 02.06.2026 дав показання, що вони є сусідами з ОСОБА_2 . Вони між собою вітаються, спілкуються. Зазначив, що ОСОБА_2 проживав з бабусею і батьком. Зараз живе сам, веде господарство. ОСОБА_2 постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні 02.06.2026 дав показання, що він знайомий із заявником. Вони є сусідами. За цією адресою раніше проживали бабуся, батько, син і дядько. ОСОБА_2 веде там господарство. Пам`ятає його ще з дитинства. Батько ОСОБА_3 теж там проживав постійно. Заявник постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 .

Суд, заслухавши представника заявника, свідків, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що з свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 січня 1997 року слідує, що спадкоємицею майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина ОСОБА_6 , яка мешкає у АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з: жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці розміром 510 кв. м., належного померлому на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Першою ровенською державною нотаріальною конторою 15.12.1965 року за № І-9700, та зареєстрованого у Рівненському МБТІ за № 84-228-23508. На вказаній земельній ділянці розташовані: один шлакобетонний жили будинок, жилою площею 50,0 кв. м., позначений в плані літерою А-І, та такі надвірні будівлі: Г-сарай, Д-навіс, б-вбиральня, №І-огорожа. Це свідоцтво підлягає реєстрації у Рівненському БТІ. (а.с.5)

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НЗ № 294382 слідує, що даний акт виданий ОСОБА_6 , яка проживає у АДРЕСА_1 . (а.с.6)

З довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 16.07.1998 № 32969 слідує, що ОСОБА_6 має ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . (а.с.7)

З паспорта громадянина України НОМЕР_4 від 23.02.2002, виданого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слідує, що вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03 березня 1969 р. (а.с.8)

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 10.07.2023 слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.9)

З довідки про останнє місце реєстрації померлого від 02.01.2026 № 70 слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.03.1969 та знята із зареєстрованого місця проживання 10.07.2023, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.10)

З Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 129, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00056482961 від 12.02.2026 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ). (а.с.11-12)

З паспорта громадянина України НОМЕР_6 від 07.08.2003, виданого на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слідує, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.13)

З довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 25.08.2004 № 119884 слідує, що ОСОБА_3 має ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . (а.с.14)

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 23.09.2024 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с.15)

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 05.05.1993, актовий запис № 1213, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , має батька ОСОБА_3 та ОСОБА_10 . (а.с.16)

З паспорта громадянина України № НОМЕР_9 від 09.01.2026, органом, що видав 5610, слідує, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 та має РНОКПП НОМЕР_1 . (а.с.17-18)

З Витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000284548 від 07.01.2026 слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 11.10.2008. (а.с.19)

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.02.2026 слідує, що за заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , для заведення спадкової справи після смерті його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з таких підстав: ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , з часу відкриття спадщини пройшло більше року, тобто ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини. Спадкоємець ОСОБА_2 не надав жодного документа про підтвердження останнього місця реєстрації (проживання) спадкодавця. (а.с.20)

З акту обстеження про фактичне проживання від 16.02.2026 слідує, що сусіди, які проживають по АДРЕСА_1 : ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) склали даний акт про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживали такі особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Станом на дату складання цього акту в житловому будинку за вищевказаною адресою фактично проживає одна особа, а саме: ОСОБА_2 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвами про смерть (серія НОМЕР_5 , серія НОМЕР_7 ). Відомості, викладені у цьому акті, підтверджуються свідками. (а.с.21)

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84369641 від 03.03.2026, № 84386994 від 04.03.2026 слідує, що за запитом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 інформація щодо заведення спадкової справи до майна відсутня. (а.с.32-33)

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, з огляду на наявність в складі спадщини нерухомого майна, щодо якого здійснюється державна реєстрація, спадкоємець зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. 3.21, п. 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї; у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Згідно з п.п. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Тобто, спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Однак, при цьому спадкоємець має довести факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини.

Нормами ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження, серед іншого, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Приписами ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пунктом 23 цієї ж постанови роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Олинця В.П. щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 лютого 2026 року за вих. № 23/02-31 приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Олинцем В.П. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не було подано заяви про прийняття спадщини і факт постійного проживання зі спадкодавцем не підтверджено.

Разом з тим, факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини підтверджується актом від 16 лютого 2026 року та поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявнику для реалізації права на звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації. Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

В даному випадку позивач, звертаючись до суду із відповідною заявою, прямо вказує, що не був зареєстрованим разом зі спадкодавцем у житловому будинку, проте до дня його смерті проживав разом зі своїм батьком у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які додані позивачем у даній справі.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі № 175/4514/20.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, та відповідно до п. 5 ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки цей факт знайшов підтвердження в судовому засіданні, породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, встановлення факту не пов`язується з вирішенням спору про право.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 142, 264, 265, 268, 272, 273, 294, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Рівненська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявник - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа - Рівненська міська рада, адреса: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ЄДРПОУ 34847334.

Суддя Н. Г. Кучина