Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №569/6403/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6403/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Баланович М.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та моральних збитків,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів та моральних збитків, просив стягнути з відповідача на його користь 192122грн, 2366,2 євро, 188,6 долари, інфляційні збитки, 3% компенсаційних річних, двократну ставку Нацбанку, матеріальні затрати в сумі 6500 грн та 350000 грн моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 25 липня 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого останній отримав від позивача позику в розмірі 207500,00 грн., що еквівалентно 5000 доларів США, та зобов`язався пригнати автомобіль узгоджений з ОСОБА_1 до вересня 2023 року, що підтверджується відповідною розпискою, копія якої наявна в матеріалах справи. 05 жовтня 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого останній отримав від позивача позику в розмірі 2500 євро та 200 доларів США до вартості обумовленого авто з доставкою в Рівне. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.02.2025 року у справі №569/18884/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково. Відповідач не повернув кошти у визначений строк та припинив виходити на зв`язок із позивачем, уникаючи будь-яких контактів. Позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернення грошових коштів, 3 % річних, інфляційних втрат, подвійної ставки НБУ, матеріальних та моральних збитків, однак жодної відповіді не отримав.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Заслухавши думку позивача, дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 липня 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого останній отримав від позивача позику в розмірі 207500,00 грн., що еквівалентно 5000 доларів США, та зобов`язався пригнати автомобіль узгоджений з ОСОБА_1 до вересня 2023 року, що підтверджується відповідною розпискою, копія якої наявна в матеріалах справи.

05 жовтня 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого останній отримав від позивача позику в розмірі 2500 євро та 200 доларів США до вартості обумовленого авто з доставкою в Рівне.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.02.2025 року у справі №569/18884/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25.07.2023 року в розмірі 207500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 05.10.2023 року в розмірі 2500 євро та 200 доларів США. Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір у сумі 3300,26 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведено позивачем в позовній заяві розрахунку заборгованість відповідача за користування коштами від дати позики і до 01.02.2026 року становить просив стягнути з відповідача на його користь 192122грн, 2366,2 євро, 188,6 долари, інфляційні збитки, 3% компенсаційних річних, та двократну ставку Нацбанку, матеріальні затрати в сумі 6500 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим , відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом по сьогоднішній день, а тому нарахування інфляційних втрат та три відсотки річних згідно ст. 625 ЦК України, в тому числі і в розмірі встановленому договором, в період воєнного стану є безпідставним.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь матеріальних затрат в розмірі 6500 грн, не підтверджені доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди.

Стаття 23 ЦК України є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до частини першої, третьої статті 12, частини першої, шостої статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач довів порушення його прав, яке відбулось внаслідок невиконнання зобов"язань відповідачем. Позивач змушений був докладати додаткових моральних зусиль для захисту своїх прав шляхом звернення до суду з позовами для захисту своїх прав, зазнав інших втрат немайнового характеру, що полягають у тривалих стражданнях і приниженнях, хвилюванні, тривалій невизначеності, незручностях, пов`язаних з необхідністю змінювати свій звичний уклад життя, порушенні нормальних життєвих стосунків, стрес, психологічні травми.

Натомість відповідачем не доведена відсутність вини та не підтверджено належними доказами спричинення позивачу душевних страждань, переживань, стресу та відчуття невизначеності, порушення нормальних життєвих стосунків спричинених неповерненням коштів.

Разом з тим, враховуючи, що не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, в результаті чого будь-який розмір моральної шкоди може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір грошового відшкодування, суд враховує характер правопорушення, особу потерпілого, тривалість періоду, протягом якого було порушено право позивача, глибину й тривалість завданих позивачеві душевних страждань, при цьому виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає, що стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача у розмірі 5000 грн. є належною сатисфакцією за завдані позивачу моральні страждання, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та моральних збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 ( п"ять тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2

Повний текст судового рішення складено 03.06.2026 року.

Суддя І.О.Гордійчук