Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №554/17101/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 03.06.2026Справа № 554/17101/25

Провадження № 2/554/1977/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді: Сініцина Е.М.

за участю секретаря: Кувіти М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину та дружину, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка – ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , вякому просить стягнути аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.11.2025 року та аліменти на її утримання у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка вказує, що 19.04.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 19.04.2017 видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Своє прізвище позивачка не змінювала.

У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у них народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 27.10.2023 Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується Витягами з Реєстру територіальної громади про місце проживання № 2025/017749082 від 27.11.2025, 2025/017851920 від 28.11.2025.

На сьогоднішній день вони з чоловіком припинили спільне проживання. Чоловік припинив утримувати її та їхню спільну доньку.

Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а саме до 13.10.2026 тому не працює і заробітної плати не отримує, про що свідчать довідки ГУ ДПС про доходи за 2024 і 2025 роки. Крім соціальних виплат в розмірі 860,00 грн. інші доходи в неї відсутні.

ОСОБА_2 має сина від попереднього шлюбу, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Але, чи утримує він його станом на сьогоднішній день, позивачці не відомо.

Відповідач працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки.

Також, позивачці невідомо місце отримання та розмір доходів відповідача, наявність зареєстрованого рухомого та нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, вважає, що з відповідача має бути стягнено аліменти на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.11.2025 року і до повноліття дитини, та аліменти на її утримання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 30.11.2025 року до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , трирічного віку.

Від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження.

Позивачка направила до суду заяву, в якій зазначила, що позов підтримує повністю, просила розгляд справи провести за її відсутності.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату та час засідання, надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що заперечень проти позову не має.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Шлюб між сторонами зареєстровано 19 квітня 2019 року у Шевченківському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, за актовим записом № 337, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивачка вказує на те, що на сьогоднішній день вони з чоловіком припинили спільне проживання, чоловік перестав утримувати її та їхню спільну доньку, дитина ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд приходить до наступного висновку.

Копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №729, підтверджується що батьками дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно Витягів з реєстру територіальної громади від 28.11.2025 року № 2025/017851920, а також від 27.11.2025 року № 2025/017749082, місце проживання дитини – ОСОБА_3 зареєстровано разом із матір`ю – ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає встановленим факт проживання дитини з матір`ю, а також знаходження дитини на утриманні матері.

Згідно до положень ст.51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).

У зв`язку з тим, що відповідач надав до суду заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує, позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню.

Відповідно до вищенаведених вимог закону, суд прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати звернення до суду - 01.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч.1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч.2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч.4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч.5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч.6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Суд вважає, що принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.

Відповідачем надано до суду заяву, якою позов визнано у повному обсязі, заперечення відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання позивачки – ОСОБА_1 у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду – 01 грудня 2025 року до досягнення дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Позивачка ОСОБА_1 за подання позову про стягнення аліментів на дитину до її повноліття та дружину, до досягнення дитиною трьох років, від сплати судового збору звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави, до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.ст.3,10,110,112,113, 115, 180,182,185,191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12,13,81,82,141,263-265,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дитину та дружину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2025 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на її утримання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 01 грудня 2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави розмір судового збору 2 4 22,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Е.М. Сініцин.