Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №541/1364/26
Суддя: Городівський О. А.
Справа № 541/1364/26
Номер провадження 2-а/541/32/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 червня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді – Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання – Ніколаєнко М.В.,
позивача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 – начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування,
в с т а н о в и в:
17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 – начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконною та скасування постанови № 1086 від 10 березня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн по справі про адміністративне правопорушення по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування поданого позову, послався на те, що відносно нього не повинні були складатися ні протокол, ні постанова про адміністративне правопорушення, тому що він його не вчиняв і не міг вчинити по причині виключення його з військового обліку назавжди станом на 29 серпня 2025 року, так як він – інвалід 2-групи, що підтверджую витягом № 91/25/2950/BT від 29 серпня 2025 року з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи. Навіть відстрочку від мобілізації по причині інвалідності свідомо не оформляв, так як не перебуває на військовому обліку і йому не потрібно її робити. Також йому було незрозуміло як відповідачі могли притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, коли він поза сферою цих правовідносин. Позивач зазначив, що відповідач грубо порушив всі норми закону та затримав його без з`ясування обставин справи і зокрема його особи виключеного з військового обліку, коли протоколу затримання не складали, а його насильно заштовхнули в бус і завезли аж в місто Київ. Там потім відповідач все перевірив і відпустив спочатку з протоколом, а потім запропонував на засідання по розгляду адміністративного матеріалу йому не з`являтися, з чим позивач погодився і тоді відповідач сам розглянув його, винісши спірну постанову.
11 травня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яких він заперечував проти задоволення позову з огляду на наступне. За наявними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних резервістів дані про порушення позивачем було внесено у зв`язку з неявкою за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 07.03.2026 р. у зв`язку з виявленим порушенням правил військового обліку, ОСОБА_1 було запропоновано у супроводі поліції прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 07.03.2026 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивача було ознайомлено з протоколом до адміністративної відповідальності та повідомлено, що розгляд справи призначено на 10.03.2026 р. про що позивач поставив особистий підпис. 10.03.2026 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також відповідач повідомив, що відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває в картотеці вільних залишків та підлягає призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 17-31).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились (а.с. 13, 16).
Заслухавши позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, приходить до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06 червня 2004 року по 07 березня 2026 року перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 як призовник, а з 07 березня 2026 року – у ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний, який прибув з інших місцевостей України або з-за кордону на нове місце проживання (а.с. 29).
Однак, згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 29 серпня 2025 року № 91/25/2950/ВT (рішення від 28 серпня 2025 року № 91/25/2950/Р), позивачеві ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності строком на три роки – до 28 серпня 2028 року, а категорію щодо військового обов`язку визначено як «виключений з військового обліку (постійно)» (а.с. 6).
27 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № R067069087644 було направлено повістку № 6264122 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09:00 годину 12.01.2026 з метою уточнення даних, але поштове відправлення було повернуто 06.01.2026 через відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 22-23).
07 березня 2026 року ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з порушенням правил військового обліку, що підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07 березня 2026 року (а.с. 24).
Також 07 березня 2026 року на ОСОБА_1 діловодом відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 було складено протокол № 1086 за неявку за викликом, згідно з повісткою № 6264122 до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин. Протокол був складений в присутності позивача про що свідчить особистий підпис про отримання другого примірника позивачем, де повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У поясненнях позивач вказав, що він з протоколом ознайомлений (а.с. 4, 25-26).
10 березня 2026 року під час розгляду справи було встановлено, що 25.12.2025 року за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 6264122 про виклик на 09:00 12.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням та трекінгом «R067069087644» з сайту «Укрпошта» однак, в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив… Провівши аналіз досліджених та ретельно перевірених доказів, в їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 09:00 12.01.2026 згідно повістки № 6264122 до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та був підданий адміністративному стягненню у розмірі 17000 грн (а.с. 3, 27-28).
За приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі – територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною шостою статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України – у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів «й» або «к» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Відповідно до пункту 56 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, у разі коли до направлення на оцінювання в разі потреби із зазначенням причини інвалідності або ступеня втрати працездатності додана копія військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів чи посвідчення про приписку до призовної дільниці відповідно до пункту 21 цього Порядку, у разі встановлення, зміни (невстановлення) відповідній особі групи інвалідності або ступеня втрати працездатності експертна команда повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409).
За наявності технічної можливості електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 60 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, також передбачено, що у разі коли до направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи додано копію військово-облікового документа у паперовій формі або військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований), експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи повідомляє протягом семи календарних днів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності шляхом надсилання витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи за результатами проведення такого оцінювання за формою, затвердженою МОЗ, а стосовно військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів – до відповідного підрозділу розвідувального органу в паперовій формі.
За наявності технічної можливості електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У такому випадку витяг з рішення в паперовій формі до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не надсилається.
Згідно з пунктом 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.
Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Як вбачається з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 серпня 2025 року № 91/25/2950/ВT (рішення від 28 серпня 2025 року № 91/25/2950/Р), даний витяг мав бути надісланий до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до пункту 56 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином, ще у серпні 2025 року позивача мало бути виключено з військового обліку, однак не виконання відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх повноважень щодо внесення/виключення відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів призвело до притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до статей 7, 8 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з вимогами частини 1 статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За правилами частин 2-4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення від 07 березня 2026 року № 1086 та постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 10 березня 2026 року № 1086 відповідними посадовими особами не було дотримано вимог закону, зокрема, у частині з`ясування обставин справи та достовірності доказів, внаслідок чого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 протиправно та безпідставно було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 с. 210-1 КУпАП та накладання штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд доходить висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не з`ясував всі обставини, передбачені статтею 280 КУпАП, у зв`язку з чим безпідставно та неправомірно виніс постанову від 10 березня 2026 року № 1086, якою накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 139 КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3328 гривень.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. (3328,00 грн х 0,4) на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 210-1, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову № 1086 від 10 березня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн по справі про адміністративне правопорушення по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. А. Городівський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua