Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №396/255/21 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/255/21

Номер провадження по справі 1-кп/387/5/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020120230000706 від 13.12.2020, яке 12 березня 2021 року надійшло з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, наявна дворічна дитина, непрацюючого, раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

за участі сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та таким, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому за таких обставин.

ОСОБА_3 разом з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження,13 грудня 2020 року близько 02 години 00 хвилин перебували поблизу магазину «Люкс», розташованого по вул. Центральній, 77 у с. Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

У цей час вони помітили раніше знайомого їм ОСОБА_6 , який прибув до магазину на автомобілі «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 , а фактичним користувачем — ОСОБА_6 .

На ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_6 у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, після того як ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, залишивши двигун працюючим, а водійські дверцята відчиненими, разом з іншою особою підбігли до потерпілого та почали наносити йому удари руками в область голови. Після цього ОСОБА_3 відштовхував ОСОБА_6 від автомобіля, усуваючи перешкоди для заволодіння транспортним засобом.

У цей час інша особа через відчинені водійські дверцята сіла до салону автомобіля «Toyota Corolla» та привела його в рух, після чого повернулася до місця перебування ОСОБА_3 . Надалі ОСОБА_3 сів за кермо зазначеного автомобіля, двигун якого перебував у працюючому стані, а інша особа зайняла місце переднього пасажира, після чого вони залишили місце події на вказаному транспортному засобі та розпорядилися ним на власний розсуд.

Внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому ОСОБА_6 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 273 500 гривень 98 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що разом із ОСОБА_8 відпочивав у барі «Люкс», розташованому в центрі с. Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. В подальшому до них підійшли матір вітчим та тітка. За його словами, до приміщення бару зайшов ОСОБА_6 , який перебував у халаті та шльопанцях, і почав чіплятися до його тітки, внаслідок чого між ОСОБА_6 та його вітчимом виникла бійка. Після цього, як стверджує обвинувачений, ОСОБА_6 автомобілем здійснив наїзд на його матір та вітчима, після чого поїхав з місця події.

Надалі він разом із ОСОБА_8 перебував неподалік бару «Люкс» та очікував повернення ОСОБА_6 . Через деякий час останній під`їхав на автомобілі, після чого між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, під час якого він наніс потерпілому тілесні ушкодження. У цей час ОСОБА_8 , зі слів обвинуваченого, сів за кермо автомобіля потерпілого та поїхав на ньому.

Як зазначив ОСОБА_3 , згодом ОСОБА_8 повернувся на вказаному автомобілі до місця, де перебував обвинувачений, після чого він сів до автомобіля. При цьому стверджував, що наміру незаконно заволодіти транспортним засобом не мав, а, навпаки, мав намір повернути автомобіль потерпілому через його родичів, зокрема племіннику, який проживає у с. Степове Новоукраїнського району Кіровоградської області. У зв`язку з цим він сів за кермо автомобіля та поїхав у зазначеному напрямку. Неподалік села Степове був зупинений працівниками поліції.

Також ОСОБА_3 зазначив, що попередньої домовленості з ОСОБА_8 щодо заволодіння автомобілем потерпілого між ними не було, а тому кваліфікуючу ознаку вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб він не визнав.

Цивільний позов обвинувачений визнав частково, погодившись відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень. Водночас вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не визнав, посилаючись на те, що пошкодження автомобіля, на його думку, були спричинені ОСОБА_8 , а не ним особисто.

Щодо ОСОБА_8 обвинувачений пояснень по суті обвинувачення не надавав. Судом встановлено, що кримінальне провадження відносно останнього виділено в окреме провадження та зупинено у зв`язку з його безвісним зникненням під час проходження військової служби.

Від потерпілого ОСОБА_6 та представника потерпілого в судове засідання надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та також відмовився надавати в судовому засіданні показання. З обвинуваченим не примирився, збитки останній не відшкодував.

Крім показань обвинуваченого, вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України доводиться письмовими доказами та висновками судових експертиз, які були досліджені в судовому засіданні.

Зі змісту протоколу огляду місця події від 13.12.2020, схематичного плану та ілюстрованої таблиці до нього встановлено, що на полі поблизу автодороги в напрямку с. Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області виявлено автомобіль «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями лобового скла, кришки капота та водійських дверей.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 .

Постановою слідчого від 13.12.2020 зазначений автомобіль, а також вилучені під час його огляду сліди папілярних візерунків та слід взуття визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з ухвалою слідчого судді від 15.12.2020 на автомобіль «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , накладено арешт із забороною користування та розпорядження ним до скасування арешту в установленому законом порядку.

Із протоколу огляду місця події від 13.12.2020 та доданої до нього ілюстрованої таблиці встановлено, що огляду підлягала також територія, прилегла до магазину «Люкс» за адресою: вул. Центральна, 77, с. Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, де відбувалися події, що передували незаконному заволодінню транспортним засобом.

З протоколів огляду місця події від 24.12.2020 вбачається, що у присутності понятих у ОСОБА_3 вилучено чоловічі кросівки білого кольору марки «JOMIX», а у ОСОБА_8 — чоловічі кросівки зеленого кольору, які постановами слідчого від того ж дня визнані речовими доказами.

Крім того, під час огляду автомобіля «Toyota Corolla» 24.12.2020 було вилучено відеореєстратор марки «FULL HD CAR DVR 1080P» та карту пам`яті Kingston обсягом 8 Гб, які також визнані речовими доказами. З протоколу огляду предмета від 25.12.2020 встановлено технічні характеристики та зовнішні ознаки зазначених носіїв інформації.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 93 від 14.12.2020 у ОСОБА_6 виявлено множинні синці, садна та рани в ділянці голови, тулуба та кінцівок. За висновком експерта, зазначені ушкодження утворилися від неодноразової дії тупих та ріжучих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 5413/20-27 від 14.01.2021 ринкова вартість автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 13.12.2020 становила 273 533 грн 98 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля становила 37 696 грн 25 коп., а розмір матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження транспортного засобу, — 25 317 грн 17 копійок.

Висновком експерта № 810 від 29.12.2020 встановлено, що два сліди пальців рук, вилучені під час огляду автомобіля «Toyota Corolla», придатні для ідентифікації та залишені ОСОБА_8 .

Згідно з висновком судової трасологічної експертизи № 66-ТР від 14.01.2021 слід взуття, вилучений під час огляду автомобіля, не залишений ані взуттям, вилученим у ОСОБА_3 , ані взуттям, вилученим у ОСОБА_8 .

Судом також досліджено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020120230000706 від 13.12.2020, який підтверджує внесення відомостей про подію кримінального правопорушення до ЄРДР та початок досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині відсутності попередньої змови з ОСОБА_8 на незаконне заволодіння транспортним засобом та наміру повернути автомобіль потерпілому, суд вважає їх такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності та спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, із показань самого обвинуваченого вбачається, що після виникнення конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 він особисто наносив останньому удари, тоді як ОСОБА_8 скористався ситуацією та сів за кермо автомобіля потерпілого, після чого поїхав на ньому. Надалі ОСОБА_8 повернувся на вказаному автомобілі до місця перебування ОСОБА_3 , після чого останній сів за кермо транспортного засобу та продовжив рух на ньому.

При цьому суд враховує, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 93 від 14.12.2020 у потерпілого ОСОБА_6 виявлено множинні тілесні ушкодження у вигляді синців, саден та ран, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказаний висновок об`єктивно підтверджує факт застосування до потерпілого насильства під час подій, що передували незаконному заволодінню транспортним засобом.

Крім того, з протоколу огляду місця події від 13.12.2020 встановлено, що автомобіль «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , був виявлений на полі поблизу с.Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області з механічними пошкодженнями лобового скла, капота та водійських дверей, тобто поза місцем його законного використання потерпілим.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 5413/20-27 від 14.01.2021 ринкова вартість зазначеного автомобіля станом на момент вчинення кримінального правопорушення становила 273 533 грн 98 коп., що свідчить про заподіяння потерпілому значної матеріальної шкоди.

Суд також враховує, що сам обвинувачений не заперечував факту свого перебування в автомобілі потерпілого та подальшого керування ним після того, як транспортний засіб уже був незаконно приведений у рух ОСОБА_8 .

Наведені обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_3 та ОСОБА_8 були взаємоузгодженими, взаємодоповнюючими та спрямованими на досягнення єдиного злочинного результату — незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого. При цьому така узгодженість підтверджується не прямою словесною домовленістю, а конклюдентними діями співучасників: спільним застосуванням насильства до потерпілого, послідовною зміною ролей під час заволодіння автомобілем, спільним використанням транспортного засобу після його заволодіння та залишенням місця події.

Твердження обвинуваченого про намір повернути автомобіль потерпілому суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про будь-які дії ОСОБА_3 чи ОСОБА_8 , спрямовані на добровільне повернення транспортного засобу потерпілому або повідомлення останнього про місцезнаходження автомобіля.

Суд також вважає доведеною кваліфікуючу ознаку незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме заподіяння значної матеріальної шкоди потерпілому.

Так, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 5413/20-27 від 14.01.2021 ринкова вартість автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на момент вчинення кримінального правопорушення становила 273 533 грн 98 коп. Вказаний транспортний засіб був предметом незаконного заволодіння та внаслідок протиправних дій обвинуваченого вибув із фактичного володіння потерпілого.

Суд враховує, що внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілий був позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном значної вартості, а тому заподіяна шкода є значною у розумінні примітки до ст. 289 КК України.

Крім того, згідно з висновком зазначеної експертизи власнику транспортного засобу було заподіяно матеріальний збиток у розмірі 25 317 грн 17 коп. внаслідок пошкодження автомобіля під час його незаконного використання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та таким, що завдало значної матеріальної шкоди, повністю доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів. Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до класифікації тяжких, по місцю проживання характеризується позитивно, молодий вік, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а дружина перебуває в стані вагітності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Крім того суд враховує відомості досудової доповіді відносно особи обвинуваченого, а саме ОСОБА_3 є таким, що не має судимості в силу ст.89 КК України, проте згідно з довідкою УІАП встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше був притягнений до кримінальної відповідальності, а саме 20.08.2020 засуджений вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 140 годин громадських робіт. 07.12.2020 знятий з обліку Новоукраїнського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області у зв`язку з відбуттям призначеного судом покарання, вину у вчинені злочину визнав частково. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. Ймовірність виправлення обвинуваченого без позбавлення волі чи обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд не встановив, оскільки часткове визнання вини за обставин заперечення ним істотної частини обвинувачення та невизнання цивільного позову в частині заподіяння майнової шкоди не свідчить про щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений не примирився з потерпілим, заподіяну шкоду добровільно не відшкодував, заходів для компенсації завданих збитків не вжив, а цивільний позов визнав лише частково.

Разом із тим суд бере до уваги, що з часу вчинення кримінального правопорушення минуло понад п`ять років, протягом яких відомостей про вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень суду не надано. Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який після вчинення кримінального правопорушення створив сім`ю та перебуває у зареєстрованому шлюбі, проходив військову службу у Збройних Силах України, що свідчить про його соціальну адаптацію та позитивні зміни у способі життя.

Наведені обставини не є такими, що пом`якшують покарання у розумінні ст. 66 КК України, однак характеризують особу обвинуваченого та враховуються судом при вирішенні питання про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Суд також враховує позицію прокурора, який просив призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.

З урахуванням наведених обставин, даних про особу обвинуваченого, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також тривалого часу, який минув після вчинення кримінального правопорушення, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та наявність підстав для застосування до нього положень ст. 75 КК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд враховує, що санкцією ч. 2 ст. 289 КК України передбачено можливість застосування конфіскації майна. Разом з тим, оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна призначенню не підлягає.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 63 013 грн 39 коп. та моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень.

На обґрунтування позову потерпілий зазначив, що внаслідок незаконного заволодіння належним йому транспортним засобом марки «Toyota Corolla» автомобіль було пошкоджено, у зв`язку з чим він поніс витрати на його відновлення, а також зазнав моральних страждань, пов`язаних із втратою можливості користування транспортним засобом, необхідністю відновлення порушених прав та переживаннями з приводу вчиненого щодо нього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що внаслідок кримінального правопорушення потерпілому було заподіяно майнову шкоду, розмір якої підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи № 5413/20-27 від 14.01.2021 та становить 63 013 грн 39 копійок.

Оскільки шкода перебуває у прямому причинному зв`язку з кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнано винуватим, вимоги потерпілого про відшкодування майнової шкоди є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, у зв`язку із притягненням до кримінальної відповідальності лише ОСОБА_3 .

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 63 013 грн 39 коп., залишивши за ОСОБА_3 право звернення з регресною вимогою до іншої особи у випадку встановлення її відповідальності у передбаченому законом порядку.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, застосування насильства до потерпілого, незаконне заволодіння його транспортним засобом, тривалість переживань потерпілого, пов`язаних із втратою можливості користуватися автомобілем, необхідністю його відновлення та захисту своїх прав.

Суд враховує, що потерпілим заявлено вимоги про солідарне відшкодування шкоди з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 як осіб, які, за твердженням позивача, спільними діями заподіяли йому шкоду.

Разом з тим кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 виділено в окреме провадження та зупинено, у зв`язку з чим питання про його винуватість та цивільно-правову відповідальність у межах даного кримінального провадження не вирішується.

Оскільки вироком суду встановлено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яким потерпілому завдано майнової та моральної шкоди, цивільний позов підлягає задоволенню за рахунок ОСОБА_3 .

При цьому стягнення шкоди з ОСОБА_3 не позбавляє його права після виконання рішення суду звернутися з регресними вимогами до іншої особи у разі встановлення її відповідальності у передбаченому законом порядку.

Щодо заявлених процесуальних витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню із засудженого на користь держави у сумі 8172 грн 28 копійок.

Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 виділено в окреме провадження, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 половину процесуальних витрат у розмірі 4086 грн 14 коп., а питання щодо решти процесуальних витрат вирішити під час ухвалення судового рішення стосовно ОСОБА_8 .

Доля речових доказів має бути вирішена в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст. 5, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями), суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо протягом цього строку він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 63 013 (шістдесят три тисячі тринадцять) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, у розмірі 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 14 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль «Toyota Corolla» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили залишити у володінні та користуванні потерпілого ОСОБА_6 ; сліди папілярних візерунків та слід взуття, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області; чоловічі кросівки білого кольору з написом чорного кольору «JOMIX», що належать ОСОБА_3 ; чоловічі кросівки зеленого кольору, що належать ОСОБА_8 та зберігаються в камері зберігання речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області; відеореєстратор чорного кольору з написами «FULL HD CAR DVR 1080 Р», на пластиковій частині об`єктива якого наявні написи «F=2.0/f=3.2 mm DIGITAL CAMCORDER», та карту пам`яті «Kingston» ємністю 8 Гб (microSD), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, зберігати до прийняття остаточного процесуального рішення у виділеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9