Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №367/3635/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3635/26

Провадження №2/367/5187/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судових засідань Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 357/3635/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором підряду,

установив:

В березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з останнього на його користь грошові кошти у розмірі 56 735,00 грн та понесені ним судові витрати. В обґрунтування позову вказує, що у листопаді 2025 року він домовився із ОСОБА_3 про виконання робіт з монтажу натяжних стель у його квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Первинні домовленості здійснювались через його брата ОСОБА_4 , який проводив заміри об`єкта та надалі повідомив, що самостійно не зможе виконувати роботи та пере направив його до ОСОБА_2 , який і отримував грошові кошти та мав виконати відповідні роботи. На виконання домовленостей він перерахував відповідачу грошові кошти наперед, як за матеріали так і за виконання робіт. Загальна сума сплачених коштів становить 89 161,00 грн. Після отримання коштів, відповідач виконав лише незначну частину робіт, а саме: частково встановив профіль, встановив карниз у спальні та натягнув полотно в санвузлі. Основна частина робіт виконана не була, значна частина матеріалів, за які було здійснено оплату, відповідачем не поставлена. Після часткового виконання робіт, відповідач протягом тривалого часу неодноразово обіцяв приїхати та завершити роботи. У подальшому відповідач також неодноразово запевняв його, що у разі неможливості завершити роботи поверне кошти за матеріали та невиконану частину робіт. Однак, незважаючи на численні обіцянки, відповідач роботи не завершив, матеріали не надав та грошові кошти не повернув. Загальна сума заборгованості становить 56 735,00 грн, з яких: 40 235,00 грн – кошти за відсутні матеріали 16 500,00 грн – кошти за невиконанні роботи. Вказані обставини підтверджуються перепискою у месенджері Viber. Відповідач погодився із зазначеним розрахунком заборгованості , однак до теперішнього часу кошти не повернув. Досудове врегулювання спору результату не дало. У зв`язку із невиконання відповідачем своїх зобов`язань, він змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

Позивач в судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що в листопаді 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 домовились , що останній виконає роботи з монтажу натяжних стель в квартирі ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вказаних вище домовленостей ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 89 161,00 грн, що підтверджується перепискою в месенджері Viber ( а.с.8-14) та копіями квитанції про перерахунок коштів ( а.с2-7).

Однак ОСОБА_5 домовленостей щодо робот з монтажу натяжних стель в повному обсязі не виконав, грошові кошти за не виконаний об`єм робіт та матеріали не повернув.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як вбачається з матеріалів справи просив відповідача повернути кошти які отримав в якості плати за виконану роботу та матеріали, що підтверджується перепискою в месенджері Viber.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання,

якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зі змісту ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Відповідна правова позиція, викладена у постанові Верховного суду України у справі від 18 вересня 2013 року № 6-75цс13.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Відповідно до частини 3 статті 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, на підтвердження виконання договору, спростування розрахунку щодо прострочення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, ураховуючи, що відповідач належним чином роботи з монтажу натяжної стелі не виконав, грошові кошти не повернув, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 56 735,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 331,20 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 525, 610-611, 626, 653, 837, 849, 901 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 77-78, 81, 89, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором підряду - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 56 735 ( п`ятдесят шість тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок та судовий збір у сумі 1 331 ( одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, на подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.П. Одарюк