Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №363/1391/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"03" червня 2026 р. Справа № 363/1391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 червня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року позивач звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем. В обґрунтування позову зазначала, що 03.08.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві між сторонами по справі зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №1012. Одруження з відповідачем виявилось невдалим та підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне сімейне життя фактично не склалося. Так, у процесі подружнього життя виявилася несумісність характерів, інтересів та життєвих поглядів. Відмінності у ставленні до побуту, ведення господарства, сімейних цінностей та розподілу обов`язків постійно призводили до конфліктних ситуацій, непорозумінь і сварок. Це спричинило емоційне відчуження між подружжям, зникнення почуття любові, взаємоповаги і взаєморозуміння, без яких неможливе існування повноцінної сім`ї. Наведені обставини свідчать про те, що подальше спільне життя між подружжям є неможливим. Шлюб, укладений між ними, існує лише формально, оскільки відсутні будь-які сімейні відносини, які б характеризували його як справжній союз дружини і чоловіка. З огляду на викладене, позивачка вважає, що шлюб підлягає розірванню, а його збереження не відповідає інтересам жодної зі сторін. Від сумісного шлюбу сторони мають трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, при цьому в прохальній частині позову просила розгляд справи здійснювати без виклику сторін, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не прибув, заяв чи клопотань не направляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачка та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, позивачка просила розглянути справу без неї, відповідач жодних заяв чи клопотань суду не направив, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

03.06.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 3 СК України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.08.2002 року вбачається, що 03.08.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис за №1012 та видане відповідне свідоцтво. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».

Від шлюбу сторони мають дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Судом встановлено, що сторони припинили спільне проживання та не підтримують стосунків, спільне господарство не ведуть. Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, суддя -,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 03.08.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено відповідний актовий запис №1012, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 1064,96 грн. - судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя О.П.Дьоміна