Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 грудня 2025 р.
Справа: №361/6656/25
Суддя: Скрипка О. В.
справа № 361/6656/25
провадження № 3/361/2236/25
23.12.2025
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2025 р. м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипка О.В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Процика Д.Г., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Броварського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 354023 від 07.06.2025 р., 07 червня 2025 року о 06 год. 10 хв. по вул. Промислова, 1 в селищі Велика Димерка Броварського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 2105» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку та продуття Драгер відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Процик Д.Г. подав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що сторона захисту з обставинами зазначеними у протоколі не погоджується з огляду на те, що ОСОБА_1 07.06.2025 о 06:10:00, як це інкримінується згідно протоколу, транспортним засобом не керував; вимоги працівників поліції на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу була законодавчо не обґрунтована за обставин порушення вимог Порядку. Зазначає, що 07.06.2025 о 04 год. 50 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем по польовій дорозі, що на окраїні с. В.Димерка неподалік вул. Промислова, 1, допустив незначний наїзд на металевий паркан котрий знаходився у траві. Після чого до нього підійшов охоронець Сонячних панелей, які були встановлені поряд. Далі було викликано працівників поліції, які по-приїзду почали оформлювати матеріали дорожньо-транспортної пригоди. Під час оформлення ДТП працівники поліції запропонували проїхати у лікарню, однак ОСОБА_1 відмовився від такого огляду оскільки тілесних ушкоджень не отримував. Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 07.06.2025 року о 06:10:00 керував транспортним засобом. ОСОБА_1 заперечує факт керування автомобілем 06.07.2025 о 06:10:00, як це йому інкримінується згідно протоколу, і долучені до матеріалів справи докази, а саме: письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.06.2025 у яких вказано, що вони стали свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду о 06 год. 00 хв., направленням на огляд на стан алкогольного сп`яніння до КНП «Броварська БКЛ» БРР БМР від 07.06.2025, де вказано, що ОСОБА_1 було направлено в лікарню о 06 год. 00 хв. Тобто вказані документи були оформленні за 10 хв до моменту нібито керування транспортним засобом 06 год. 10 хв., як це вказано у протоколі. Таким чином матеріали справи жодним доказом не підтверджують факту керування ОСОБА_1 автомобілем 07.06.2025 о 06:10:00. Крім того згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 354017 від 07.06.2025 складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, постанови суду від 04.09.2025 у справі № 361/6657/25, Схеми місця ДТП від 07.06.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.06.2025 (протокол, постанова суду, Схема ДТП та письмові пояснення додаються) слідує, що ОСОБА_1 керував автомобілем 07.06.2025 о 04 год. 50 хв. Тобто твердження працівників поліції стосовно того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 07.06.2025 о 06:10:00 спростовується долученими ними ж до матеріалів справи доказами. Таким чином працівники поліції не зафіксували правопорушення на підставі чітких та узгоджених між собою доказів обставин справи у протоколі, а разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Прохає суд закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши доводи захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичногочи іншогосп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,є:наявність однієїчи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення)поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 3 розділу 1Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити оглядна стан сп`яніння.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення 07 червня 2025 року о 06 год. 10 хв. по вул. Промислова, 1 в селищі Велика Димерка Броварського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 2105» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зазначені у протоколі відомості про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 07.06.2025 саме о 06:10:00 по вул. Промисловій, 1 в с. В.Димерка, суперечать встановленим фактичним обставинам справи та не відповідають дійсності, тобто є недостовірними адже, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 07.06.2025, а також матеріалів дорожньо-транспортної пригоди зокрема протоколу за ст. 124 КУпАП, Схеми ДТП слідує, що ОСОБА_1 рухався 07.06.2025 о 04 год. 50 хв., що також підтверджено постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У Постанові Верховного суду від 23.10.2019 по справі № 357/10134/17 викладена правова позиція щодо доказів у справі про адміністративні правопорушення, де зазначено, що відсутність доказів керування транспортним засобом виключає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того Верховний суд у своїй Постанові від 08.02.2018 по справі №760/3696/16-а вказує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у в постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.
Приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.
При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом. Така обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема щодо керування транспортним засобом у стані або з ознаками алкогольного сп`яніння.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Так, у вину ОСОБА_1 ставиться порушення ним вимог п. 2.5 ПДР.
Натомість ОСОБА_1 заперечує факт керування автомобілем, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі, був зупинений працівником поліції, як уповноваженою на те особою в, саме під час його руху у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», де зазначено вичерпний перелік підстав зупинки поліцейським транспортного засобу.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
При цьому вказаних обставин працівниками поліції також не задокументовано та не зафіксовано, як процесуальними документами так і на відеозаписах боді-камер працівників поліції, а відтак у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про зупинку поліцейським транспортного засобу, як уповноваженою на те особою, а також про причини такої зупинки, що обґрунтовано підтверджує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, у супереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що саме особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, керувала автомобілем, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.8Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно дост.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, суд вважає, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо не доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.245, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст.251,252,280,283-284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП,у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. В. Скрипка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua