Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №344/18969/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18969/25

Провадження № 2/344/1511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Бурянна Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано: «…Між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди велосипеда/спорядження № 33 від 24 лютого 2025 року. Відповідно до умов зазначеного Договору Позивач, як Орендодавець, передав, а Відповідач, як Орендар, прийняв у тимчасове платне користування електровелосипед Avanti, а також супровідне обладнання спорядження, необхідне для його належної експлуатації, а саме зарядний пристрій, сигналізацію, акумулятор та чохол на акумулятор. Відповідно до п.1.1. Договору вартість майна, що було передане в оренду складає 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень, 00 копійок).Згідно з положеннями розділу 3 Договору, сторони погодили розмір орендної плати, яка становить 1 750,00 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) за 7 (сім) календарних днів користування або 250,00 грн (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) за кожний окремий календарний день користування у випадку пролонгації.Умовами Договору передбачено, що факт повернення майна Орендодавцю підтверджується підписами сторін у відповідній графі цього Договору, що водночас вважається актом приймання-передачі.Договір у розділі 5 визначає обов`язки Орендаря, до яких, зокрема, відноситься: «використовувати орендоване майно за його цільовим призначенням без права суборенди; використовувати майно строго з дотриманням ПДР та правил його технічної експлуатації; своєчасно повернути майно в чистому вигляді і технічно справному стані з урахуванням його природного зносу». В розділі 7, у пункті 7.1. Договору передбачено: «у разі заподіяння орендованому майну пошкоджень або його втрати Орендар зобов`язаний оплачувати витрати на його ремонт та придбання пошкоджених частин згідно з таблицею штрафів. Якщо втрати від пошкоджень, завданих майну з вини Орендаря, передбачають значні витрати, Орендодавець має право стягнути з Орендаря повну оціночну вартість майна».Відповідач, підписавши Договір, підтвердив, що ознайомлений з його умовами, зобов`язався їх виконувати та усвідомлював наслідки порушення, включно з нарахуванням орендної плати за кожен день фактичного користування до моменту належного повернення майна або відшкодування його вартості. Таким чином, правові підстави для виникнення у Відповідача грошових зобов`язань чітко визначені укладеним Договором та нормами Цивільного кодексу України.Відповідач сплатив орендну плату у сумі 1 750 грн (тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) на 7 (сім) календарних днів, зокрема за період з 24 лютого 2025 року по 2 березня 2025 року, а також вніс заставу (гарантійний платіж) у розмірі 500 грн (п`ятсот гривень 00 копійок). З тих пір жодних платежів від Відповідача Позивачу не поступало. Враховуючи особливість Договору, що був укладений між сторонами, ним допускається продовження строків (термінів) на тих самих умовах, що були визначені в Договорі. Іншими словами, якщо в Договорі не було зафіксовано факт повернення майна в належному стані у відповідності до пункту 6.2 цього Договору, то він вважається продовженим на невизначений термін, але на тих самих умовах стосовно орендної плати та обов`язку повернути прийняте у тимчасове платне користування майно. Станом на 02 липня 2025 року термін користування було продовжено, а сума грошового зобов`язання (боргу) за тимчасове користування зазначеним майном склала 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), на підтвердження чого Відповідачем у присутності свідка ОСОБА_3 було написано розписку (Копія додається, оригінал знаходиться у Позивача), відповідно до якої Відповідач зобов`язався виконати грошове зобов`язання (сплатити кошти за оренду майна) до 30 серпня 2025 року. Починаючи з 03 липня 2025 року тимчасове користування майном продовжилося, оскільки факт його повернення Сторонами у встановленому Договором порядку зафіксовано не було. Зазначаємо, що у зв`язку із наданням правничої допомоги Позивачу згідно з Договором про надання правової допомоги та здійснення представництва № Д25-09-12 від 23.09.2025 р. (Копія, разом із копіями додатку та розписки про отримання грошових коштів додаються), було подано листа-пропозиції про досудове врегулювання спору №2025/09-37 від 26.09.2025 р. (Копія додається, оригінал примірника знаходиться у Позивача), в якому представник Позивача пропонував мирне врегулювання спору шляхом добровільного виконання Відповідачем його обов`язків за договором, а також попередив про ймовірні наслідки, які можуть настати у зв`язку з невиконанням зобов`язання.Водночас Позивач особисто направив лист-вимогу від 26.09.2025 р. (Копія додається, оригінал примірника знаходиться у Позивача ) в якій зокрема просив: «виконати зобов`язання грошового характеру, які виникли з Договору оренди велосипеда/спорядження №33 від 24 лютого 2025 року та сплатити орендну плату за тимчасове використання електровелосипеда з 02.03.2025 року по 26.09.2025 року, що загалом складає 37 500 грн. (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) та повернути майно у відповідності до п. 6.2 Договору або, у разі неможливості повернення, відшкодувати його повну оціночну вартість 60 000 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) в семиденний строк з дня пред`явлення Вам цієї вимоги».Факт направлення даних листів на всі відомі адреси підтверджується доказами направлення, зокрема описами вкладення до цінних листів, квитанціями, копії який додаються до позовної заяви. Додатково, факт отримання підтверджується паперовими копіями електронних доказів (скріншотами) переписок в месенджерах, зокрема Viber, WhatsUp, що також додається до цієї заяви.Станом на дату пред`явлення листа-пропозиції для досудового врегулювання спору та листа-вимоги - 26 вересня 2025 року - період фактичного користування становив 86 календарних днів. Згідно з пунктом 3.1 Договору, розмір орендної плати за тимчасове користування встановлено у сумі 250,00 грн за один календарний день, що утворює суму боргу за вказаний період у розмірі 21 500,00 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок). З урахуванням попередньо підтвердженої заборгованості в розмірі 16 000,00 грн, загальна сума боргу за Договором на дату направлення листа-пропозиції склала 37 500,00 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) та, відповідно до умов Договору та Цивільного кодексу України, підлягає подальшому нарахуванню орендної плати за кожен день фактичного користування майном до моменту його фактичного повернення або відшкодування його повної оціночної вартості у розмірі 60 000 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок). Слід відмітити, що Відповідач у переписці з адвокатом Жарським Т. В. висловив заінтересованість до врегулювання спору в досудовому порядку, однак жодних активних дій з його сторони вчинено не було. Окрім того, Відповідач повідомив Позивача про те, що майно, передане за Договором йому у володіння та користування, було ним втрачене, а тому фактичне повернення такого майна є неможливим. Зокрема, Відповідач повідомив про нібито викрадення орендованого майна, однак до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення він не звертався, доказів на підтвердження факту викрадення не надав, жодних заходів щодо повернення або відшкодування вартості майна не вжив. Іншого реагування з боку Відповідача не поступало, зокрема ніяких дій стосовно належного виконання грошових зобов`язань, а також щодо відшкодування вартості втраченого орендованого майна не виконувалося. Попри неодноразові звернення та застереження Позивача і його представника, Відповідач не сплатив орендну плату та оціночну вартість втраченого майна, що свідчить про ухилення від виконання договірних зобов`язань і дає підстави сумніватися у його добросовісності.Також в описаній ситуації, Позивач вважає, що залишає за собою право вимагати компенсацію упущеної вигоди відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України.Ця вимога ґрунтується на тому, що внаслідок втрати або неповернення майна Клієнт фактично позбавлений можливості використовувати його для отримання доходу, зокрема, для надання послуг вело прокату (оренди). Можливий дохід, який був би отриманий у випадку наявності майна, становить для Позивача реальний очікуваний дохід, і, є підставою для збитків у формі упущеної вигоди. Мова йде про період, поки буде компенсована повна вартість втраченого Відповідачем орендованого майна, адже тільки з моменту компенсації вартості такого майна у Позивача виникне можливість придбати аналогічне. Таким чином, наявні всі підстави вважати, що Відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання, зокрема в частині повернення орендованого майна та своєчасного здійснення розрахунків, що призвело до заборгованості. У зв`язку з цим Позивач вважає за необхідне звернутися до суду з метою захисту своїх майнових прав, відновлення порушених інтересів та стягнення належних грошових коштів. В спірній ситуації має місце невизначеність строків виконання зобов`язань за Договором, оскільки такий Договір а тому, оскільки грошові кошти не були повернуті, Позивач, на вимогу зазначеної норми, подав письмову вимогу до Відповідача через месенджери, а також додатково направив її у паперовій формі засобами поштового зв`язку двома цінними листами з описом вкладення на всі відомі адреси, зокрема: АДРЕСА_1 , вказану Відповідачем у Договорі від 24.02.2025, а також на адресу: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 11, зазначену Відповідачем у розписці від 02.07.2025.У поданій вимозі Позивач повідомив Відповідача про те, що станом на день її направлення - 26.09.2025 року - загальна сума заборгованості за договором оренди збільшилася та становить 37 500 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок). Із зазначеної суми 16 000 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) складає невиконане грошове зобов`язання, підтверджене розпискою від 02.07.2025 року, а 21 500 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) - додатково нарахована орендна плата за період з 03.07.2025 року (наступного дня після складання розписки) по 26.09.2025 року у зв`язку з подальшою несплатою орендних платежів.Аналогічно, у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання у семиденний строк, про що Відповідача також було попереджено у зазначеній вимозі, Позивач вважає, що має місце прострочення грошового зобов`язання з 08.10.2025 р., про що детальніше розповідається в розділі 3.3 цієї позовної заяви.Вважаємо, що інфляційні втрати на момент подачі позовної заяви становлять 0,00 грн., а 3% річних за прострочення грошових зобов`язань становить 57 грн. (п`ятдесят сім гривень 00 копійок).Зокрема такі інфляційні втрати та 3% річних нараховуються за прострочення грошового зобов`язання в сумі 16 000 грн, що виникло з розписки від 02.07.2025 , за період прострочення з 01.09.2025 р. по 09.10.2025 р., а також на суму 21 500 грн. (заборгованість по орендній платі з 03.07.2025 р. по 26.09.2025 р.) та 60 000 грн. (завдана шкода, спричинена втратою орендованого майна) в період з 08.10.2025 р. по 09.10.2025 р. року включно. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання додаємо.Відтак окремо зазначаємо, що на нашу думку, в Позивача також виникає право на відшкодування упущеної вигоди, що, однак, до предмету даного позову не включається як вимога. Тим не менш Позивач вважає за потрібне зазначити, що в нього є наявний орендар, який хотів б орендувати об`єкт оренди, якби такий був повернутий, а тому відсутність об`єкта оренди, а також невідшкодування його вартості унеможливлює отримання доходу Позивачем протягом всього строку неповернення та невідшкодування, що в подальшому буде підставою після відшкодування шкоди для стягнення упущеної вигоди за весь період поки така шкода не відшкодована, про що завчасно Позивач попереджає Відповідача. Отже, в підсумку, у Відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. До цієї заборгованості Позивач відносить, зокрема, орендну плату за фактичне платне користування орендованим майном у сумі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), яка визнана Відповідачем у розписці від 02.07.2025 року, а також орендну плату за період з 03.07.2025 року по 26.09.2025 року у сумі 21 500 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок). Крім того, до заборгованості включається повна оціночна вартість майна, яке не може бути повернуте, у сумі 60 000 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), 3% річних у сумі 57 ( п`ятдесят сім тисяч гривень 00 копійок) ...».

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його та позивача участі

Відповідач в судові засідання не з`явився. Судові виклики на засідання судом направлялись у встановленому процесуальним законом порядку за зареєстрованими місцями проживання відповідача.

Крім того, повідомлення відповідачів було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в справі даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснюється.

Судом встановлено наступні обставини.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди велосипеда/спорядження № 33 від 24 лютого 2025 року. Відповідно до умов зазначеного Договору Позивач, як Орендодавець, передав, а Відповідач, як Орендар, прийняв у тимчасове платне користування електровелосипед Avanti, а також супровідне обладнання спорядження, необхідне для його належної експлуатації, а саме зарядний пристрій, сигналізацію, акумулятор та чохол на акумулятор. Відповідно до п.1.1. Договору вартість майна, що було передане в оренду складає 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень, 00 копійок).

Згідно з положеннями розділу 3 Договору, сторони погодили розмір орендної плати, яка становить 1 750,00 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) за 7 (сім) календарних днів користування або 250,00 грн (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) за кожний окремий календарний день користування у випадку пролонгації.

Умовами Договору передбачено, що факт повернення майна Орендодавцю підтверджується підписами сторін у відповідній графі цього Договору, що водночас вважається актом приймання-передачі.

Відповідач сплатив орендну плату у сумі 1 750 грн (тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) на 7 (сім) календарних днів, зокрема за період з 24 лютого 2025 року по 2 березня 2025 року, а також вніс заставу (гарантійний платіж) у розмірі 500 грн (п`ятсот гривень 00 копійок). З тих пір жодних платежів від Відповідача Позивачу не поступало. Враховуючи особливість Договору, що був укладений між сторонами, ним допускається продовження строків (термінів) на тих самих умовах, що були визначені в Договорі. Іншими словами, якщо в Договорі не було зафіксовано факт повернення майна в належному стані у відповідності до пункту 6.2 цього Договору, то він вважається продовженим на невизначений термін, але на тих самих умовах стосовно орендної плати та обов`язку повернути прийняте у тимчасове платне користування майно.

Станом на 02 липня 2025 року термін користування було продовжено, а сума грошового зобов`язання (боргу) за тимчасове користування зазначеним майном склала 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), на підтвердження чого Відповідачем у присутності свідка ОСОБА_3 було написано розписку (Копія додається, оригінал знаходиться у Позивача), відповідно до якої Відповідач зобов`язався виконати грошове зобов`язання (сплатити кошти за оренду майна) до 30 серпня 2025 року.

Станом на дату пред`явлення листа-пропозиції для досудового врегулювання спору та листа-вимоги - 26 вересня 2025 року - період фактичного користування становив 86 календарних днів. Згідно з пунктом 3.1 Договору, розмір орендної плати за тимчасове користування встановлено у сумі 250,00 грн за один календарний день, що утворює суму боргу за вказаний період у розмірі 21 500,00 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок). З урахуванням попередньо підтвердженої заборгованості в розмірі 16 000,00 грн, загальна сума боргу за Договором на дату направлення листа-пропозиції склала 37 500,00 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) та, відповідно до умов Договору та Цивільного кодексу України, підлягає подальшому нарахуванню орендної плати за кожен день фактичного користування майном до моменту його фактичного повернення або відшкодування його повної оціночної вартості у розмірі 60 000 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Відповідач визнав наявність заборгованості, що підтверджується розпискою від 02.07.2025 року, у якій він зазначив, що зобов`язується повернути Позивачу суму в 16 000 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) до 30.08.2025 року. Вказана сума охоплює орендну плату, нараховану за період з 03.03.2025 року по 02.07.2025 року включно.

Позивач, на вимогу зазначеної норми, подав письмову вимогу до Відповідача через месенджери, зокрема Viber та WhatsUp, а також додатково направив її у паперовій формі засобами поштового зв`язку двома цінними листами з описом вкладення на всі відомі адреси, зокрема: АДРЕСА_1 , вказану Відповідачем у Договорі від 24.02.2025, а також на адресу: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 11, зазначену Відповідачем у розписці від 02.07.2025.

У поданій вимозі Позивач повідомив Відповідача про те, що станом на день її направлення - 26.09.2025 року - загальна сума заборгованості за договором оренди збільшилася та становить 37 500 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок). Із зазначеної суми 16 000 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) складає невиконане грошове зобов`язання, підтверджене розпискою від 02.07.2025 року, а 21 500 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) - додатково нарахована орендна плата за період з 03.07.2025 року (наступного дня після складання розписки) по 26.09.2025 року у зв`язку з подальшою несплатою орендних платежів.

У Відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. До цієї заборгованості Позивач відносить, зокрема, орендну плату за фактичне платне користування орендованим майном у сумі 16 000 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), яка визнана Відповідачем у розписці від 02.07.2025 року, а також орендну плату за період з 03.07.2025 року по 26.09.2025 року у сумі 21 500 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок). Крім того, до заборгованості включається повна оціночна вартість майна, яке не може бути повернуте, у сумі 60 000 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), 3% річних у сумі 57 ( п`ятдесят сім тисяч гривень 00 копійок).

Зокрема такі інфляційні втрати та 3% річних нараховуються за прострочення грошового зобов`язання в сумі 16 000 грн, що виникло з розписки від 02.07.2025 , за період прострочення з 01.09.2025 р. по 09.10.2025 р., а також на суму 21 500 грн. (заборгованість по орендній платі з 03.07.2025 р. по 26.09.2025 р.) та 60 000 грн. (завдана шкода, спричинена втратою орендованого майна) в період з 08.10.2025 р. по 09.10.2025 р. року включно. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання, проведений позивачем міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Статтею 762 ЦК України, визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою ст. 764 ЦК України.

Правова позиція Верховного Суду підтверджує правомірність вимог Позивача щодо відшкодування заподіяних йому грошових втрат. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано таке: «8.22. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою».

Крім цього, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач прострочив виконання зобов`язання, позивачем, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та умов договору оренди, були нараховані 3 % річних від простроченої суми.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості, якими він обґрунтовував свої вимоги, встановлено, що за період 01.09.2025- 09.10.2025, сума боргу 16 000, 3% річних становить 50,00 грн., за період 08.10.2025-09.10.2025, сума боргу 81 500 грн, 3% річних становить 7,00 грн.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже обов"язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов"язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов"язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов"язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач не подав суду будь-якого заперечення правових підстав позову, не подав розрахунку на спростування розрахунку позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та вимогу про встановлення нарахування 3 % річних на суму заборгованості, завданої шкоди до повного виконання рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду спору, на підставі ч. ч. 10-11 ст. 265 ЦПК України, визначити правила їх розрахунку для органу (особи), який здійснює примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Вимоги позивача про встановлення нарахування 3 % річних на суму заборгованості, завданої шкоди до повного виконання рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду спору, на підставі ч. ч. 10-11 ст. 265 ЦПК України, визначити правила їх розрахунку для органу (особи), який здійснює примусове виконання рішення суду, є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 16600 грн витрат на правову допомогу на підставі Договору про надання правової допомоги та здійснення представництва, укладеного з АО «ЮК «ЛІГАЛ ГРУПП» №Д25-09-12 від 25.09.2025 р. з урахуванням приписів ч. 2 ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В ст. 15 ЦПК України вказано, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вказано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Судові витрати відповідач перед судом не спростовував та не заперечив.

За усталеною релевантною судовою практикою Верховного Суду суд не зменшує судові витрати в разі не спростування і не заперечення їх відповідачем.

Відповідно до зазначеного суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість за договором оренди велосипеда/спорядження № 33 від 24 лютого 2025 року в загальній сумі 97557, 00 грн., в тому числі: - орендну плату за період з 03.03.2025 р. по 02.07.2025 р. в сумі 16 000 грн. згідно розписки; - орендну плату за період з 03.07.2025 р. в сумі 21 500 грн., до завершення строку виконання вимоги; - шкоду в розмірі 60 000 грн. за втрату переданого в оренду майна; - 3 % річних в розмірі 57,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 1211, 20 грн. судового збору та 16 600 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородовський С.О.