Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №344/21281/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21281/25

Провадження № 2/344/1983/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Бабій О.М.

секретаря Семенюка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки адвокат Рубцова К.В. звернулася до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 18.02.1999 року по 14.08.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі сторони набули ряд нерухомого майна у спільну сумісну власність, зокрема: земельна ділянку, площею 0, 0037га, за адресою АДРЕСА_1 (оціночна вартість земельної ділянки 89239,74 грн.) та гараж 198, познач. Літ.А, в гаражно-будівельному кооперативі №21 в м. Івано-Франківськ. Вказане майно зареєстроване на ім`я відповідача. Сторони не дійшли згоди щодо розподілу спільного сумісного майна, тому просить визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 земельної ділянки, площею 0, 0037га, за адресою АДРЕСА_1 , визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 гаража 198, познач. літ. А, в гаражно-будівельному кооперативі №21 в м. Івано-Франківськ та судові витрати покласти на відповідача.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Представник позивачки адвокат Рубцова К.В. через систему Електронний суд подала заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, а також на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано 09.02.2026 копію Договору про надання правничої допомоги та представництва від 02.10.2025 року та Додатку №1 до даного Договору та просила врахувати їх при розподілі судових витрат.

Представник відповідача адвокат Клюба П.Р. подав заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечив щодо визнання права власності на спільне майно в розмірі 1/2 частки за позивачкою.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.02.1999 року по 14.08.2025, що підтверджується копією рішення суду від 14.08.2025 року про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 16.09.2025 року (а.с.10-11).

Згідно наданої позивачкою копії Інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» - право власності на об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 2610100000:08:001:0121, площею 0, 0037 га, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване право власності 12.02.2018 року, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 виданого 16.12.2014 року Державним реєстратором Шевчик С.Ю.; акту приймання-передачі нерухомого майна, виданого 14.06.2017; витягу з протоколу ГБК №21, серія та номер 8, виданого 22.01.2017 року, за ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно довідки наданої позивачкою, оціночна вартість об`єкта нерухомості – вказаної земельної ділянки - становить 89239,74 грн. (а.с.13-14).

Згідно наданої позивачкою копії Інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» - право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж НОМЕР_2 , познач. Літ.А, в гаражно-будівельному кооперативі №21 в м. Івано-Франківськ, зареєстроване право власності 12.03.2018 року на підставі довідки ГБК №17 від 30.12.2016 року, за ОСОБА_2 (а.с.15).

Також, згідно отриманої судом відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 2610100000:08:001:0121, площею 0, 0037 га, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване право власності 12.02.2018 року, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 виданого 16.12.2014 року Державним реєстратором Шевчик С.Ю.; акту приймання-передачі нерухомого майна, виданого 14.06.2017; витягу з протоколу ГБК №21, серія та номер 8, виданого 22.01.2017 року, за ОСОБА_2 (а.с.37).

Згідно отриманої судом відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж НОМЕР_2 , познач. Літ.А, в гаражно-будівельному кооперативі №21 в м. Івано-Франківськ, зареєстроване право власності 12.03.2018 року на підставі довідки ГБК №17 від 30.12.2016 року, за ОСОБА_2 (а.с.38).

Таким чином, вказані об`єкти нерухомого майна: земельна ділянка та гараж набуті відповідачем у власність в період перебування в зареєстрованому шлюбі з позивачкою.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17 та у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року № 464/7011/16-ц.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що спірні земельна ділянка та гараж набуті сторонами в шлюбі та є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Також, відповідач не заперечує щодо визнання права власності на спільне майно в розмірі 1/2 частки за позивачкою.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, спірні земельна ділянка та гараж придбані сторонами під час перебування у шлюбі за їх спільні кошти, тому вони є об`єктами спільної сумісної власності та підлягають поділу між сторонами у рівних частках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 60, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 368 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на:

1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:001:0121, площею 0, 0037 га, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530010526101;

1/2 частину гаража 198, познач. літ.А, в гаражно-будівельному кооперативі №21 в м. Івано-Франківськ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1507326726101.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на:

1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:001:0121, площею 0, 0037 га, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530010526101;

1/2 частину гаража 198, познач. літ.А, в гаражно-будівельному кооперативі №21 в м. Івано-Франківськ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1507326726101.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 29 травня 2026 року.