Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №282/541/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Суд: Любарський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №282/541/26

Суддя: Носач В. М.

Справа № 282/541/26

Провадження № 1-кп/282/149/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12026065620000019 від 01 квітня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старий Любар, Любарського району Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу положень ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України,-

УСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували неподалік будинку АДРЕСА_2 , де між ними виникла словесна суперечка, у ході якої у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Того ж дня, у той самий час та в тому ж місці, за вказаних обставин, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, застосував фізичну силу - штовхнув ОСОБА_5 , унаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю. Після цього, коли потерпілий перебував на землі в положенні лежачи, ОСОБА_4 умисно завдав один удар правою ногою в ділянку обличчя потерпілого.

Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого ока, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я.

При розгляді справи в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю та дав суду відповідні пояснення по справі, повністю підтвердивши вказані вище обставини. Вказав, що у вчиненому щиро розкаюється.

Наведені вище обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини вчинення обвинуваченим кримінального проступку, повідомив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він на даний час не має. Просить призначити покарання обвинуваченому у вигляді штрафу.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України показами обвинуваченого який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, та показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який вказав на обставини нанесенням йому тілесних ушкоджень, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення, а тому, суд при дослідженні доказів обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , допитом потерпілого ОСОБА_5 та вивченням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд, з`ясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду, зміст цих обставин, з`ясував, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Проаналізувавши всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, які є належними та допустимими, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Тому, вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст.ст.65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

Вчинене кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком.

Судом враховуються фактичні обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, зокрема те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, а також дані про особу обвинуваченого, який неодружений, непрацюючий, по місцю проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, в силу положень ст.89 КК України вважається раніше не судимим.

Враховуючи особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 381-382, 394 КПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua