Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №211/1334/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1334/26

Провадження № 2/211/3096/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Строганової Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Руденко Юлії Вікторівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Руденко Ю.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці після смерті його матері – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача – ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача – ОСОБА_3 . Після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя мати позивача на випадок своєї смерті зробила розпорядження: усе належне їй майно заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.09.2025 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Проте отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та розбіжністю в написанні прізвища заявника та померлої. Зазначила, що прізвище позивача та його матері протягом життя становлять різноманітний калейдоскоп, що є наслідком некоректних перекладів та несумлінного внесення уповноваженими особами відомостей в офіційні документи. Позивач та його мати були зареєстровані та проживали за різними адресами, питання майна не обговорювали. Мати позивача про складання заповіту ніколи йому не говорила. Після її смерті позивач вважав, що квартира була і залишилася у власності їх сім`ї, що нічого додатково оформлювати не потрібно. Позивач вважає, що наведені ним підстави пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема, необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадини. У зв`язку з вищевикладеним, з метою захисту спадкових прав, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розпочато підготовче провадження із проведенням підготовчого судового засідання (а.с.40-41).

Позивач та його представник правом на участь у підготовчому судовому засіданні не скористалися, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд задовольнити їх.

Відповідач правом на участь у підготовчому судовому засіданні не скористався, на електронну пошту суду направив заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно є їх з братом матір`ю. Він вже більше двадцяти років проживає в рф. Повертатися не планує, на майно, яке залишилося після батьків, не претендує, а тому не заперечує щоб його брат, ОСОБА_1 , самостійно вирішував всі питання, що стосуються спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін, визнання відповідачем позову на стадії підготовчого провадження у справі, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб, вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження на підставі ч.3 ст.200, ст.206 ЦПК України, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився позивач (рос. ОСОБА_1 ). Батьком зазначений – ОСОБА_5 (рос. – мовою оригіналу), українець, матір`ю – ОСОБА_6 (рос. – мовою оригіналу), українка, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.11.1987 року Дзержинським відділом ЗАГС м. Кривого Рогу (а.с. 16зв.).

31 грудня 1960 року між ОСОБА_5 (рос. – мовою оригіналу), 1936 р.н., уродженцем м. Гайсін Вінницької обл., та ОСОБА_6 (рос. – мовою оригіналу), 1936 р.н., уродженкою с. Писарівка Калинівського р-ну Вінницької обл., було укладено шлюб, який зареєстрований Жовтневим райбюро ЗАГС м. Дніпропетровська (а.с. 19).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 00053628481 від 16.09.2025 року, в графі відомості про батька зазначено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українець, місце проживання: АДРЕСА_1 , в графі відомості про матір зазначено: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за № 00053628574 від 16.09.2025 року, в графі відомості про батька зазначено: ОСОБА_4 , дата народження – минуло 24 роки, українець, місце проживання: АДРЕСА_2 , в графі відомості про матір зазначено: ОСОБА_3 , дата народження – минуло 25 років, українка, місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 26).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за № 00053628267 від 16.09.2025 року, в графі відомості про нареченого зазначено ОСОБА_9 , 1936 р.н., уродженець м. Гайсін Вінницької області, в графі відомості про наречену зазначено ОСОБА_10 , 1936 р.н., уродженка с. Писарівка Калинівського району Вінницької області (а.с.18).

На підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994 року органом приватизації УЖКГ виконкому Криворізької міської ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_3 належала на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 22).

На звороті зазначеного свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори 15.07.2009 року внесено запис про те, що 1/2 частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.07.2009р. державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори за р. № 2-1737, перейшла у власність гр. ОСОБА_3 (а.с.22-зворот).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.07.2009р. державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори, за р. № 2-1737, спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 28.02.2025 року Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради (а.с.15).

За життя, 07.02.2012 року, ОСОБА_3 , склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось (а.с.25).

Згідно копії посвідчення, виданого 27.01.1987 року відділом народної освіти Дніпропетровського облвиконкому, ОСОБА_10 , прізвище останньої зазначено як « ОСОБА_11 » (а.с.27).

Згідно копії диплому № НОМЕР_4 , виданого 27.06.1964р. Дніпропетровським державним університетом ім. 300-річчя возз`єднання України з росією, ОСОБА_10 , прізвище останньої зазначено як « ОСОБА_11 » (а.с.27-зворот).

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Я.О. від 16.09.2025 року, заявникові було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що знаходиться за адреою: АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини (а.с. 28).

Дослідженням матеріалів витребуваної судом спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Дацко Я.О. щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , встановлено, що 16.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 46).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Тобто, судом дійсно може бути встановлений факт родинних відносин між фізичними особами, однак родинними стосунками (у праві) є кровний зв`язок між людьми (або кровне споріднення), з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Відтак слід відрізняти родинні та сімейні відносини, які за змістом не є тотожними поняттями.

Виходячи з положень Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Аналізом встановлених судом обставин справи та доказів, наданням їм оцінки в сукупності, суд приходить до висновку про доведеність фактів родинних відносин між вищезазначеними особами. Зазначені обставини ніким не оспорюються, будь-яких заперечень чи доказів в їх спростування щодо родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та заявником ОСОБА_1 , суду не надано, а під час судового розгляду не встановлено.

Суд вважає важливим зазначити, що в наданих позивачем документах збігаються дані про матір позивача ОСОБА_3 у різних документах, де її прізвище викладено у різних варіантах: « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », а саме дата її народження як « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та місце народження як «с. Писарівка Калинівського району Вінницької області», а також належність їй на праві власності квартири АДРЕСА_4 , де в свідоцтві про право власності на житло її прізвище зазначено як » ОСОБА_13 », зокрема в якій вона мешкала до моменту смерті, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відмінності у написанні прізвищ цих осіб виникли внаслідок помилкового перекладу на українську мову.

Відповідно до висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року «…суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».

Щодо позовної вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе належне їй майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст.ст.1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 1217, 1222 ЦК України, є спадкоємцем за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частина 1 статті 1270 ЦК України визначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї вимогу повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст.206 ЦПК України.

Керуючись положеннями ст. 206 ЦПК України, а саме визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, у судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову, тому що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, визнання відповідачем позову, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 із визначенням йому додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позивачем не заявлялася вимога про відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору та не наводився попередній розрахунок, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 141, 206, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1220-1221, ч. 1 ст. 1222, 1223, 1268-1270, 1272, 1273-1275, 1296-1298, ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Руденко Юлії Вікторівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Додатковий строк тривалістю три (три) місяці обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Лебеженко