Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №508/490/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/490/26

Номер провадження 3/508/221/26

П О С Т А Н О В А

03 червня 2026 року селище Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши матеріали, що надійшли від ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

До Миколаївського районного суду Одеської області надійшла вищезазначена справа про адміністративне правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року справу № 508/490/26 передано на розгляд судді Банташ Д.С.

Під час вирішення питання щодо прийняття матеріалів до провадження, суддею встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого останній 27.05.2026 року о 21-12 гол. у селищі Миколаївка по вул. Центральній Березівського району Одеської області керував автомобілем марки «NISSAN QASHQAY» днз НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного спяніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alkotest Drager 6810.

До матеріалів справи додано пояснення ОСОБА_2 , яка є власником автомобіля ЗАЗ 110307, днз НОМЕР_2 , на який здійснив наїзд ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП від 27.05.2026 року.

ОСОБА_2 працює у Миколаївському районному суді Одеської області, у якому здійснює правосуддя суддя Банташ Д.С., а саме Грибонос О.В. займає посаду помічника судді Банташа Д.С.

Оскільки в Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка регулює питання відводу/самовідводу судді, проте діючий КПК України містить відповідні норми про відвід/самовідвід, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію права.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу /самовідводу/, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відвід (самовідвід) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» закріпив, що ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішеннях від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» ЄСПЛ наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи, що ОСОБА_2 є іншим учасником ДТП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , що потягло за собою складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, та працює у Миколаївському районному суді Одеської області на посаді помічника судді Банташа Д.С., що може бути підставою для сумніву в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, з метою уникнення можливих суджень учасників судового процесу про упередженість судді Банташа Д.С., недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду, наявні підстави для самовідводу судді Банташа Д.С. у розгляді даної справи.

Керуючись ст.ст. 7, 221 КУпАП, суддя

постановив:

Задовольнити самовідвід судді Банташа Дмитра Сергійовича у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 508/490/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП.

Матеріали справи передати до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАНТАШ