Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №577/5084/21 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/5084/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Семенюк І. М.

Номер провадження 33/816/2/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Кислої Ю. М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Іванцова А. В., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2022 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого торговим представником ВКП «Торгсервіс», мешканця АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496 грн 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2022 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що він 20 жовтня 2021 року о 01 год. 38 хв. в м. Конотоп по вул. Є.Коновальця керував автомобілем ВАЗ 21144, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, на які вказували різкий запах алкоголю з порожнини рота та млява мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2022 року, справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції однобічно та упереджено вирішив справу, не з`ясував всіх обставин, які мають суттєве значення для встановлення істини, не врахував надані стороною захисту докази, знехтував конституційним принципом презумпції невинуватості. Постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки ґрунтується на однобічно досліджених та неправильно оцінених доказах. Також неможливо погодиться із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Також апелянт зазначає, що до цього спиртне не вживав був тверезий, поспішав до аптеки, а потім додому тому, що до цього йому зателефонувала мати та повідомила, що погано себе почуває. Одразу він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а коли зрозумів, що цього вимагає закон погодився їхати в лікарню для освідування. Однак, працівники поліції повідомили, що вже пізно і відмовили в поїздці до лікарні не зважаючи на його вимоги. Вказане підтвердили свідки які були присутні під час зупинки і спілкування з працівниками поліції а саме, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , але не зрозуміло чому суд віднісся до їх показів критично. Працівники поліції при здійсненні адміністративного провадження повинні були опитати всіх осіб які були присутні при зупинці та складанні протоколу. На відеозапису долученому до матеріалів справи всі зазначені свідки зафіксовані однак не опитані.

Також апелянт вказує на те, що в якості доказів його вини в скоєнні адміністративного правопорушення суд поклав протокол, покази свідка ОСОБА_5 , письмові пояснення ОСОБА_6 та відомості, зафіксовані на оптичному диску, але судом не взято до уваги покази ОСОБА_5 , а свідок ОСОБА_6 взагалі не була допитана в судовому засіданні.

Виходячи з вищевказаного, апелянт вважає, що суд необ`єктивно та упереджено дослідив докази по справі щодо винуватості та невірно зробив аналіз всіх фактичних обставин справи внаслідок чого він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, копію постанови отримав почтовим зв`язком 15 квітня 2022 року. 24 лютого 2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням на територію України держави- агресора РФ на всій території України було оголошено воєнний стан. Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 з 5 березня 2022 року перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині на посаді розвідника-кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу. Враховуючи вищевикладене не мав змоги своєчасно подати апеляційну скаргу, а також повідомити свого захисника, так як останній в той час не працював. Тому враховуючи викладені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з поважності причин пропуску.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Іванцова А. В, який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2022 року, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на постанову судді суду першої інстанції від 21 лютого 2022 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку апелянт зазначає те, що постанову отримав почтовим зв`язком 15 квітня 2022 року. 24 лютого 2022 року у зв`язку з повномасштабним вторгненням на територію України держави- агресора РФ на всій території України було оголошено воєнний стан. Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 з 5 березня 2022 року перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині на посаді розвідника-кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу. Враховуючи вищевикладене не мав змоги своєчасно подати апеляційну скаргу, а також повідомити свого захисника, так як останній в той час не працював.

Перевіривши представлені матеріали та доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2022 року, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 178147 від 20 жовтня 2021 року;

- рапортом поліцейського ВРПП Конотопського РВП ст. сержанта поліції Макейчика Є. М. від 20 жовтня 2021 року відповідно до якого остання доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд на місці не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд не проводився;

- поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зазначили, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, як на місці зупинки так і у медичному закладі відмовився;

- долученим до протоколу відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, суд першої інстанції однобічно та упереджено вирішив справу, не з`ясував всіх обставин, які мають суттєве значення для встановлення істини, не врахував надані стороною захисту докази, знехтував конституційним принципом презумпції невинуватості. Постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки ґрунтується на однобічно досліджених та неправильно оцінених доказах, то апеляційний суд відхиляє дані доводи, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 встановлено не було. Апеляційний суд наголошує, що у даному випадку для визнання винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ключовим є те, що згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху він, як водій, був зобов`язаний, а не мав право, на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння, однак, відмовився від цього, що свідчить про наявність в його діях ознак вказаного адміністративного правопорушення, що було вірно встановлено суддею суду першої інстанції. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2022 року.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.