Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №682/1386/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №682/1386/26

Суддя: Матвєєва Н. В.

Справа № 682/1386/26

Провадження № 1-кп/682/123/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Славута обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026244000000594 від 10.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Славута Хмельницької області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працюючої, особи з інвалідністю III групи, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , у порушення вимог п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 .10.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання, зберігання бойових припасів, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше березня 2022 року, на тимчасовому блок-посту поблизу с. Голики Шепетівського району Хмельницької області, знайшла та залишила собі 19 патронів, які є цивільними боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї спортивно-мисливськими довгими гвинтівковими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм (22Lr), до нарізної спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм (22Lr), таким чином не маючи на те спеціального дозволу, придбала бойові припаси та зберігала за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 10.04.2026 в період з 13 год 44 хв по 15 год. 03 хв, під час проведення санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено зазначені боєприпаси, придатні для стрільби, які ОСОБА_4 зберігала, не маючи на те спеціального дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

03.06.2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди сторони домовилися проте, що ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Істотними для цього кримінального провадження є:

-повне визнання підозрюваною ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

-вказана угода укладена за ініціативи підозрюваної ОСОБА_4 ;

-згода на призначення покарання, визначеного сторонами у п. 5 цієї угоди;

-обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення;

-відсутність обставин, які обтяжують покарання;

-умови угоди та її укладення не суперечать інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов`язаних із провадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню швидкого досудового розслідування і судового провадження, без порушення прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю, визначеною судом. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, визначені судом.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнала повністю, щиро розкаюється, підтвердила обставини вчинення нею вказаного кримінального правопорушення. Підтримала угоду, заявила про здатність виконати умови угоди, та ствердила, що її позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось. Наслідки укладення угоди їй повністю зрозумілі.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію своєї підзахисної та просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання, встановити мінімальний іспитовий строк.

Прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам Закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 263 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.

Окрім цього, обвинуваченій роз`яснено ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких їй зрозумілі, нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, вину свою визнала, є особою з інвалідністю, розкаються в скоєному, сприяла розкриттю кримінального правопорушення, тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначення ОСОБА_4 узгодженого покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України є підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік, що буде достатнім для її виправлення та перевиховання і покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3850,88 грн.

На підставі ст.100 КПК України речові докази знищити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченій не обирати.

Керуючись ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 червня 2026 року, укладену між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026244000000594 від 10.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити їй узгоджене в угоді покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 3850,88 грн.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази, а саме : 13 патронів, які є цивільними боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї спортивно-мисливськими довгими гвинтівковими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм (22Lr), до нарізної спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм (22Lr), 6 гільз, 6 куль - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій, прокурору та захиснику.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua