Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №677/875/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

_____________________________________________________________________________

Справа №: 677/875/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Федишин І.В. з участю секретаря Панасюк Д.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, вдови, з середньо-спеціальною освітою, працюючої операційною медичною сестрою в Красилівському центрі ПМСД, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ухилилася від передбачених п. 2 ст. 150 СК України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме, на автодорозі Т-2314 52 км сполученням Красилів-Теофіполь ОСОБА_2 керував мотоциклом «Bajaj pulsar 25200», номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, однак не досяг 16-річного віку, а тому до відповідальності притягається ОСОБА_1 , яка вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адмінправопорушення визнала, щиро розкаялася. Просить суворо не карати в зв`язку зі складним матеріальним станом, оскільки сама виховує дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 421013 від 16.05.2026, даними в судовому засіданні її поясненнями, рапортом інспектора СРПП ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Шевчука О.В., письмовим поясненням ОСОБА_1 , копією Актового запису про народження ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 279, 280 КУпАП передбачено, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини в сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому ухилення може полягати в різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов`язків. Тому для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повинно бути доведено, які саме обов`язки не були виконані нею, і яким законодавством передбачене їх виконання.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 в справі про тлумачення терміну "законодавство" визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП.

Разом з тим, стаття 150 СК УКраїни передбачає такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

З огляду на викладене, слід прийти до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме, невиконання обов`язків щодо виховання дитини, яке полягає у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, та вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, в кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини та те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, її дії не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, слід прийти до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП за малозначністю та оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містить у собі всі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна, і таким чином від її дій не настало негативних наслідків.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене, оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, провадження в справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись стст. 9, 41, 184, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287-289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя І. В. Федишин