Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №489/9945/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

03.06.2026 Справа №489/9945/25

Провадження №2/489/4285/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Горецькою П.О.,

за участю: представниці позивачки – ОСОБА_1 , представника відповідача – Кібець Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Відкритого акціонерного товариства «Ерсте банк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про обтяження нерухомого майна

встановив.

ОСОБА_2 , через свою представницю – адвокатку Ткачук Г.М., звернулася до суду з позовом, яким просить суд:

- визнати такою, що припинена іпотека квартири АДРЕСА_1 , що виникла на підставі іпотечного договору № 2965 від 04.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В., відповідно до Державного реєстру речових прав за реєстраційним № 7324126 в Державному реєстрі Іпотек від 04.06.2008 (номер запису про іпотеку 62401700);

- скасувати запис про проведену реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, зареєстрований в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9116555 від 05.10.2009, номер запису обтяження: 62401839, вид обтяження – арешт нерухомого майна;

- скасувати запис про проведену реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, зареєстрований в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7324024 від 04.06.2008, номер запису про обтяження: 62401897, вид обтяження – заборона на нерухоме майно.

Мотивуючи вимоги тим, що 04.06.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк» укладено кредитний договір № 014/5865/2/16853, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано кредит у сумі 344800,00 грн. Того ж дня, між вказаними сторонами укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , про що приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. посвідчено іпотечний договір № 2965 та внесені відомості до Державного реєстру речових прав за реєстраційним № 7324024 від 04.06.2008. накладено заборону відчуження зазначеної квартири до припинення договору. Строк дії договорів до 03.07.2023. Згодом, в досудовому порядку ВАТ «Ерсте Банк» прийняло у власність предмет іпотеки за іпотечним договором з подальшою реалізацією нерухомого майна, про що приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Середа О.О. прийняв рішення від 25.10.2012 про реєстрацію права власності. 06 серпня 2014 рішенням Миколаївського апеляційного суду у справі № 489/2112/14-ц визнано недійсним та скасовано протокол № 14-0220/12-4 придбання предмета іпотеки іпотеко держателем – ВАТ «Ерсте Банк» складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт Сервіс» від 12.10.2012 щодо майна – квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 та скасовано свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане на ім`я ВАТ «Ерсте Банк» 25.10.2012 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Середою О.О. зареєстрованим за № 2325. За такого право на реалізацію майна є втраченим. 18 листопада 2025 державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг внесено відомості що права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 .. При цьому, в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки» маються відомості про іпотеку за реєстраційним номером 62401700. Іпотекодержателем зазначено ВАТ «Ерсте банк», іпотекодавцем – ОСОБА_3 . Відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ «Фідобанк», затвердженого загальними зборами акціонерів від 29.04.2013, ПАТ «Ерсте банк» перейменовано на ПАТ «Фідобанк». ВАТ «Ерсте Банк» виведено з ринку як неплатоспроможний, а його правонаступника ПАТ «Фідокомбанк», згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, на день звернення до суду, ліквідовано. ПАТ «Фідобанк» ліквідовано, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершив процес ліквідації 23 червня 2025, що означає припинення виплат гарантованих відшкодувань вкладником. Банк було визнано неплатоспроможним у травні 2016 через відтік коштів, а Національний Банк відкликав його ліцензію у липні 2016. За такого, оскільки правонаступник (іпотеко держатель) в даному випадку відсутній, то позивачка має право на звернення до суду про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки. Окрім того, згідно відомостей АС ВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 40215937 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1605 виданого 29.09.2009 приватним нотаріусом Нікітіною Р.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованості у розмірі 385685,69 грн. 27 січня 2012 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану згідно п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження № 40215937, у якому було накладено арешт на майно, закінчено, однак, арешт скасовано не було, оскільки не надходило повідомлень від стягувача. Наразі стягувач позбавлений можливості повторно звернутися до виконавчої служби, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання минув, виконавче провадження можу бути знищене у зв`язку з закінченням строку його зберігання, а за такого боржник втратив статус боржника, то ж арешт з його майна повинен бути знятий.

Від представниці ТОВ «Фідобанк» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що ПАТ «Фідобанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Себ Банк», ВАТ «Себ Банк» та АБ «АЖІО». ПАТ «Фідокомбанк» був правонаступником прав та і зобов`язань АКБ «Престиж», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», а також ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» . Внаслідок цього, ПуАТ «ФІДОБАНК» є також правонаступником всіх прав та обов`язків АКБ «ПРЕСТИЖ», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» та ПАТ «Фідокомбанк». У зв`язку з чим, ВАТ «Ерсте Банк» не є належним відповідачем у даній справі, що є підставою для відмови в позові. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.10.2022 № 874 з 16.11.2022 відкликано повноваження ліквідатора ПуАТ «Фідобанк», делеговані Білій І.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2020 № 1124, вирішено повноваження під час ліквідації ПуАТ «Фідобанк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з 16.11.2022 здійснювати Фондом безпосередньо. Фонд не є правонаступником банку. З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 559/1777/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 383/2/17, від 20.03.2019 у справі № 161/4985/17, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17. З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб– підприємців та громадських формувань. Так, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.12.2020 № 2127 «Про затвердження умов продажу активів ПуАТ «ФІДОБАНК», визначено умови продажу активів у складі лоту GL1N019277: пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, а саме: Кредитний портфель, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені іншою заставою та 267 беззаставних кредитних договорів. Портфель, що складається з 21815 позицій по дебіторській заборгованості. До складу лоту увійшов і актив, що є предметом позову у даній справі – дебіторська заборгованість - втрачене іпотечне майно за результатами судового провадження, а саме квартира за адресою АДРЕСА_3 , яка була прийнята на баланс в рахунок погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_3 (КПП НОМЕР_1 ). На даний час судова робота припинена. 19.01.2021 проведено електронний аукціон (гібридний голландський аукціон) з продажу лоту GL1N019277 переможцем якого визначено ТОВ «Консалт Солюшенс». Між ПАТ «Фідобанк» і ТОВ «Консалтин Солюшенс» укладені договори відступлення прав вимоги, до яких, зокрема, потратив іпотечний договір № 2965 від 04.06.2008, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк». Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, а тому немає необхідності в такому випадку надавати оцінку законності спірному договору. Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинна бути доведена не лише наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, але й порушення внаслідок укладання відповідного правочину своїх прав та законних інтересів

Ухвалою суду від 16.12.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.01.2026, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог та стороні відповідача.

Ухвалою суду від 23.02.2026, витребувано докази та відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 06.04.2026, закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні сторони підтримали свої доводи викладені у позові та відзиві.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

04 червня 2008 між ОСОБА_3 та ВАТ «Ерсте Банк» укладено кредитний договір № 014/5865/2/16853, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 344800,00 грн. Того ж дня між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого позивачка ОСОБА_3 передала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , про що Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. посвідчено іпотечний договір № 2965 та внесено відомості до Державного реєстру речових прав за реєстраційним №7324024 від 04.06.2008.

У подальшому, ВАТ «Ерсте Банк» в досудовому порядку оформило на себе право власні на предмет іпотеки, про що приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Середа О.О. прийняв рішення від 25.10.2012 про реєстрацію права власності (реєстраційний № 2325).

Рішенням Миколаївського апеляційного суду від 06.08.2014 у справі 489/2112/14-ц визнано недійсним та скасовано протокол № 14-0220/12-4 придбання предмету іпотеки іпотекодержателем – ВАТ «Ерсте Банк», складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт Сервіс» від 12.10.2012 щодо майна – квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 та скасовано свідоцтво на право власності на вказану квартиру, яке видано на ім`я ВАТ «Ерсте Банк» 25.10.2012 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Середою О.О. зареєстрованим за № 2325.

Таким чином, рішенням апеляційного суду поновлено порушене право позивача на квартиру.

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвано 20.09.2016. Прізвище ОСОБА_3 змінено на « ОСОБА_6 ».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 26.11.2025, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 06.08.2014 у справі № 489/2112/14-ц; договору купівлі – продажу від 04.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2964; дубліката № 46 від 10.02.2021 виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В.

У розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки» містяться відомості: дата, час державної реєстрації: 04.06.2008 15:02:27; державний реєстратор – Марченко Віктор Олександрович, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір, серія та номер: 2965, виданий 04.06.2008, видавник Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В.; підстава винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 81951753 від 20.11.2025 11:02:03, ОСОБА_7 , Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання 03.06.2023, розмір основного зобов`язання 344800,00 грн.; відомості про суб`єктів: іпотеко держатель Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк», іпотекодавець – ОСОБА_3 ; відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки 7324126, 04.06.2008 15:02:27; додаткові відомості про іпотеку – погашення кредиту згідно графіку.

У розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» містяться відомості:

- номер запису про обтяження: 62401839; дата, час державної реєстрації: 05.10.2009 09:25:04; державний реєстратор – Марченко Віктор Олександрович, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 15090963, виданий 05.10.2009, видавник Ленінський ВДВС ММУЮ д/в Корець С.В.; підстава винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 81951753 від 20.11.2025 11:02:03, ОСОБА_7 , Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач – Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3

- номер запису про обтяження: 62401897; дата, час державної реєстрації: 04.06.2008 15:02:27; державний реєстратор – Марченко Віктор Олександрович, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір, серія та номер: 2965, виданий 04.06.2008, видавник Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В.; підстава винесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 81951753 від 20.11.2025 11:02:03, Марченко Віктор Олександрович, Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 ; опис предмета обтяження: квартира, загальною площею 68,4 кв.м., 3-х кімнатна; додаткові відомості про обтяження: іпотекодержатель ВАТ «Ерсте Банк».

Як вбачається з листа Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.12.2025 за вих.. № 172997, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 40215937 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1605 виданого 29.09.2009 приватним нотаріусом Нікітіною Р.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованості у сумі 385685,69 грн.

05.10.2025 державним виконавцем винесена постава про відкриття виконавчого провадження (з накладенням арешту на майно боржника).

27.01.2012 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану згідно п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016).

Станом на 08.12.2025 від сторін виконавчого провадження не надходило повідомлення про повне або часткове виконання виконавчого документа, тому підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.

Позивачка зазначає, що правонаступник (іпотекодержатель) в даному випадку відсутній. Наразі стягувач позбавлений можливості повторно звернутися до виконавчої служби, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання минув, виконавче провадження можу бути знищене у зв`язку з закінченням строку його зберігання, а за такого боржник втратив статус боржника, то ж арешт з його майна повинен бути знятий. А тому вона має право на звернення до суду про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки.

Норми права та мотиви їх застосування.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 572 ЦК України у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина перша статті 7 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Отже, за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.

У статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), у разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Отже, за загальним правилом припинення основного зобов`язання є підставою для припинення іпотеки, яка є похідною від основного зобов`язання. При цьому, згідно з положенням, закріпленим у статті 609 ЦК України, підставою припинення зобов`язання є ліквідація юридичної особи, яка мала таке зобов`язання.

Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Аналіз наведеної норми закону свідчить про те, що ліквідація юридичної особи боржника не є безумовною підставою припинення зобов`язання. Зобов`язання не припиняється, якщо законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки).

Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації.

Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання. Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна за належного виконання в повному обсязі зобов`язання та припиненням (ліквідацією) юридичної особи кредитора є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Позивачка зазначає, що наявність запису щодо заборони відчуження належного ОСОБА_2 нерухомого майна (квартири) позбавляє її як власниці, можливості реалізувати свої права на розпорядження своїм майном.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01 липня 2004 року, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і тому державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише являється засобом підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно.

У ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" визначено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з нормами ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державна реєстрація виникнення та припинення іпотеки здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

З приписів ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" слідує, що державна реєстрація речових прав, до яких віднесено іпотеку, за наявності документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З огляду на вищенаведені норми, державна реєстрація припинення іпотеки здійснюється за умови настання обставин, з якими закон пов`язує припинення іпотеки, та підтвердження заявником таких обставин.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається зі статуту (нова редакція 2016 року), погодженого 25.04.2016 Національним банком України, ПуАТ «ФІДОБАНК» (код ЄДРПОУ 14351016) є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування ПАТ «СЕБ БАНК» на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів від 07.06.2012 (Протокол № 60) та зміни найменування ВАТ «СЕБ БАНК» на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів 23.03.2009 (Протокол № 47) та зміни найменування АБ «АЖІО», зареєстрованого Національним банком України 02.10.1991 (Реєстраційний № 11) на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів від 01.03.2006 (Протокол № 36). ПуАТ «ФІДОБАНК» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «СЕБ БАНК», ВАТ «СЕБ БАНК» та АБ «АЖІО».

23.09.2009 на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів ПуАТ «ФІДОБАНК» (протокол №47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до ПуАТ «ФІДОБАНК» були передані всі активи та зобов`язання АБ «ФАКТОРІАЛ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14350784).

ПАТ «ФІДОКОМБАНК» був правонаступником прав та і зобов`язань АКБ «ПРЕСТИЖ», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», а також ПАТ «ЕРСТЕ БАНК».

Внаслідок цього, ПуАТ «ФІДОБАНК» є також правонаступником всіх прав та обов`язків АКБ «ПРЕСТИЖ», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, ВАТ «ЕРСТЕ БАНК та ПАТ «ФІДОКОМБАНК».

Отже, ПАТ «Фідобанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків АКБ «Престиж», створеного у формі ВАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Фідокомбанк».

На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 № 8 «Про віднесення ПуАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.05.2016 № 783 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПуАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким у банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 20.05.2016. В подальшому прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.10.2022 № 874 з 16.11.2022 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк», делеговані Білій І.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2020 № 1124, вирішено повноваження під час ліквідації ПАТ «Фідобанк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з 16.11.2022 здійснювати Фондом безпосередньо.

Отже, з моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті1,9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Касаційний суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20 зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

У червні 2024 року через систему «Електронний суд» позивач ОСОБА_2 , через представника – адвоката Ткачук Г.М., звернулася до суду з позовом в якому просила: припинити право власності Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» (далі – ВАТ «Ерсте Банк») на квартиру АДРЕСА_1 , визначене свідоцтвом про право власності за реєстровим № 2325, виданим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Середою О.О. від 25.10.2012; скасувати запис приватного нотаріуса від 25.10є.2012 № 2325 про державну реєстрацію права власності ВАТ «Ерсте Банк» на спірну квартиру внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; виключити запис приватного нотаріуса від 25.10.2012 № 2325 про державну реєстрацію права власності ВАТ «Ерсте Банк» на спірну квартиру з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2025, у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», про припинення права власності та скасування і виключення запису про державну реєстрацію права власності відмовлено.

Судом, при ухваленні рішення по справі № 489/8397/24 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», про припинення права власності та скасування і виключення запису про державну реєстрацію права власності, встановлено, 03.02.2021 ПАТ «Фідобанк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «Ерсте Банк», уклало із ТОВ «Консалт Солюшенс» договір № GL1N019277-DZ, відповідно до якого набуло право вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та /або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, зокрема до боржника ОСОБА_3 на іпотечне майно – квартиру АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді № 2170825 від 24.12.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, ТОВ «Консалт Солюшенс» є діючою фінансовою компанією.

Крім того, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст.82 ч.4 ЦПК України).

Зі змісту позовної заяви та витягу з реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що обтяження 62401839 (9116555) було накладено у виконавчому провадженні, де боржником була позивачка.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду по справі № 489/2337/24 від 25 квітня 2025 року.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що договір іпотеки від 04.06.2008 містить відповідне обтяження предмета іпотеки та підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом, до моменту виконання умов кредитного договору № 014/5865/2/16853 від 04.06.2008. Станом на теперішній час умови кредитного договору не виконанні, первісний кредитор відступив право вимоги за вказаними договорами на користь ТОВ «Консалт Солюшенс», тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та запису про обтяження є похідними від позовних вимог про визнання іпотеки припиненою, то у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Відкритого акціонерного товариства «Ерсте банк» про встановлення факту припинення іпотеки та скасування запису про обтяження нерухомого майна – відмовити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідачі:

Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», код ЄДРПОУ 14351016, місцезнаходження: м.Київ, вул. Велика Васильківська,10;

Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк», ЄДРПОУ 34001693, місцезнаходження: м. Київ, вул. Прорізна, 6.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», юридична адреса: м. Одеса, вул.. Пушкінська, 36, офіс 308, ЄДРПОУ 42251700.

Повний текст судового рішення складено «03» червня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева