Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №487/2687/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2687/26

Провадження № 2/487/2291/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря К.Е. Мамчур

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті послуги з теплової енергії

ВСТАНОВИВ:

ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за спожиті послуги з теплової енергії у сумі 22129,71 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позовна заява мотивована тим, що ухвалою суду від 03.06.2026 по справі №487/2297/25 скасовано судовий наказ від 30.04.2025. Також в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024рр. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» постачав теплову енергію до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстрованими в цій квартирі є відповідачі, тобто вони є споживачами послуг та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги та ст.ст. 64, 68 Житлового кодексу Української РСР, ст. 322 ЦК України. На офіційному сайті позивача розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, даний договір є публічним договором приєднання, факт приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір в т.ч. факт отримання послуги. Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов`язань по сплаті за послуги з теплової енергії, виникла заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.10.2024, яка складає 20967,23 грн. та борг за абонентське обслуговування в розмірі 1162,48 грн., що разом з основною сумою боргу та за обслуговування становить 22 129,71 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

05.05.2026 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява в якій відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. На думку відповідача справа є нетиповою, позивач надав розрахунок без зазначення обсягів ОСОБА_3 , особовий рахунок є знеособленим та відкритим на адресу, заперечує себе як зобов`язаної особи, справа має суспільний інтерес, просить розглядати справу в режимі відео конференції.

05.05.2026 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача, постановлено про технічну можливість проведення усіх судових засідань у режимі відео конференції.

06.05.2026 ухвалою суду заяву відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

06.05.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов лист головного ЦОСІ ДПСУ №19/С-10429/11994 від 19.05.2025 щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в якому повідомляється, що гр. ОСОБА_4 в пункті пропуску Горностаївка 11.06.2018 здійснила виїзд, характеристика ТЗ 53 Київ- ОСОБА_5 та в КПВВ Каланчак 15.05.2018 здійснила в`їзд, характеристика ТЗ пішохід.

12.05.2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву із заявою про визнання неналежним відповідачем та заявою про визнання неналежними доказами. Відповідач заперечує своє право власності або користування кв. АДРЕСА_2 , здійснення ним перерахувань на користь позивача, абонентський рахунок на його ім`я не відкривався, довідка з реєстру територіальної громади м. Миколаєва не є належним доказом. Відповідач наполягає, що тягар утримання майна та оплати комунальних послуг несе виключно власник, доказів власності відповідача на нерухомість позивач не надав, що є підставою відмови у задоволенні позову. Наданий розрахунок боргу не містить даних про спожиті Гкал відповідачем, без показань приладу обліку теплової енергії сума боргу є припущенням, що прямо заборонено практикою Великої Палати Верховного Суду у справі №11-228сап21 та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З 19.10.2022 відповідач ОСОБА_2 є ВПО та перебуває в евакуації у м.Києві, послуг не отримував. Згідно постанови КМУ №206 забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги утвореної після 24.02.2022 з ВПО, які виїхали з територій бойових дій, Миколаївська територіальна громада за наказом №309 віднесена до територій активних бойових дій з 24.02.2022. Надана таблиця за рік не є бухгалтерським документом, а припущенням позивача. Позивач не надав доказів, які підтверджують факт надання послуги в місцях загального користування та доставку тепла безпосередньо до кв. АДРЕСА_3 , без втрат у мережах іншого балансоутримувача. На постачальника послуг покладено тягар доведення обсягу наданих послуг первинними документами. Відповідач аргументує контррозрахунок в 0грн. тим, що до 24.02.2022 позивачем не надано показника вузла комерційного обліку, обсяг вважається не доведеним, після 24.02.2022 постанова №206 встановлює пряму заборону стягнення боргу з ВПО, абонентська плата не є комунальною послугою, а є платою за адміністрування договору та обслуговування особового рахунку, відповідач не має титулу власності на майно.

18.05.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді позивач наголошує про публічний договір та відсутності відмови відповідачів від умов договору та фактичне отримання послуги з постачання теплової енергії. Відповідач ОСОБА_2 в період заявлених вимог був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому за положеннями ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Фактичне постачання теплової енергії до будинку підтверджується звітами за спожиту теплову енергію абонентом за вузлом обліку №801483.01. порядок розподілу обсягів спожитих послуг регулюється Методикою, затвердженою наказом Мінрегіонрозвитку №315 від 22.11.2018. Позивач наводить деталізований розрахунок позовних вимог за обсягами споживання теплової енергії.

25.05.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними доказами факт та обсяг надання послуг, існування договірних відносин, недоведеності статусу відповідачів як споживачів послуг, неправильне тлумачення судової практики, розрахунок боргу є неналежним доказом, довідки про зареєстрованих осіб є недопустимі. Також, 25.05.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності.

28.05.2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в якій просить суд скасувати його участь у судових засіданнях у режимі відео конференції, розглядати справу без його участі за наявними документами.

Представником позивача до суду надано заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з 01.06.2006 рішенням Миколаївської міської ради №1078 від 26.05.2006 визнано виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також проведення розрахунків із населенням та бюджетними організаціями міста.

В опалювальних періодах 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024рр. позивач постачав теплову енергію до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , в якій розміщена квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується нарядами на підключення опалення АДРЕСА_5 та наказами від 29.10.2021, від 01.11.2021, від 28.03.2022, від 09.03.2022, від 09.11.2022, від 11.11.2022, від 24.03.2023 від 08.11.2023, від 13.11.2023, від 27.03.2024.

03.06.2025 ухвалою суду скасовано судовий наказ виданий судом 30.04.2025 у справі №487/2297/25 за заявою ОКП «МОТЕ» про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22129,71грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2021 по 31.10.2024 та 151,40грн. витрат по сплаті судового збору з кожного. В цій ухвалі суд встановив, що боржники мотивували свою заяву, що вони не є власниками кв. АДРЕСА_2 , а лише зареєстровані за вказаною адресою, заперечують факт отримання послуг та відсутності доказів знаходження вказаної квартири у їх власності, що свідчить про наявність спору.

Відповідач ОСОБА_2 вибув з АДРЕСА_6 та зареєстрований 10.08.2017 АДРЕСА_1 , і зареєстровані у вказаній квартирі також відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується витягом від 06.06.2026.

Згідно відповіді №2732167 від 13.05.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактична адреса проживання АДРЕСА_7 за довідкою від 19.10.2022.

Правовідносини між постачальником теплової енергії і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», постановою КМУ № 830 від 08.09.2021 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що набрала чинності з 09 червня 2018 року, введено в дію з 01.05.2019 року), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях,будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Як передбачено пунктом 6 цієї частини та статті Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 Закону.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води передбачені статтями 21-22 Закону.

При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Будь яких рішень щодо встановлення та погодження індивідуальних тарифів для даного будинку, суду не надано.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється з затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Уст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).

Судом встановлено, що за посиланням https://nikoblteplo.com.ua/content/ukladennya-pereukladennya-dogovoriv на Інтернет-сторінці позивача в розділі «Споживачам-Населенню-Укладення/переукладення договорів» розміщено роз`яснення, що постановою КМУ від 8 вересня 2021 р. № 1022 затверджено зміни, що вносяться до Постанови від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі — виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі — споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі — послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Згідно п. 13. ПКМУ 1022, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Також до роз`яснення додано затверджений позивачем Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктами 1 та 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Індивідуальний споживач, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Також згідно з ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов`язком споживача теплової енергії, серед інших, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

В статтях 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку позовних вимог нарахування за послуги постачання теплової енергії здійснено за опалювальні періоди з листопада 2021 по березень 2022, з листопада 2022 по березень 2023, з листопада 2023 по березень 2024 в сумі 28667,47грн., сплачено 7700,24грн. борг складає 20967,23грн. Фактично заборгованість виникла за період з березня 2022 по березень 2024.

Відповідно до довідки від 19.10.2022 №3006-5002251782 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 фактично проживає у АДРЕСА_7 .

Відповідно до п.1 постанови КМУ від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Разом з тим, відповідачами не надано, а матеріали справи не містять доказів такого звернення відповідачів до надавача комунальних послуг з відповідними документами.

Суд зауважує, що вказана постанова не містить умов про не нарахування за спожиті комунальні послуги, а тому заявлений борг в сумі 20967,23грн. підлягає стягненню з відповідачів.

Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови КМУ від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента не може перевищувати 31,15 грн. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.

Крім того за період з грудня 2021 по жовтень 2024 відповідачам нараховані 1162,48грн. абонентської плати (обслуговування).

Доведеним є наявність правовідносин із постачанням житлово-комунальної послуги теплової енергії між відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та відповідно наявності у відповідачів, як у споживачів, зобов`язання по оплаті отриманих послуг у повному обсязі, враховуючи відсутність доказів не надання даних послуг або надання їх неналежної кількості або якості.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

В подальшому, дію карантину неодноразово було продовжено та постановою КМУ від 27 червня 2023 року №651, карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак.

24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся з даним позовом до суду 09.04.2026, борг розрахований позивачем фактично за період з березня 2022 по березень 2024 пред`явлений в межах строку позовної давності.

На підставі наведеного вище, оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1664,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті послуги з централізованого опалення – задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, ЄДРПОУ 31319242) заборгованість за послуги з централізованого опалення у сумі 20967 (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 23 коп., борг за абонентське обслуговування в розмірі 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, ЄДРПОУ 31319242), витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», ЄДРПОУ: 31319242, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.А. Лагода