Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №465/1718/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/1718/26

Провадження 2/465/3018/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, електронна пошта: office@bizpozyka.com, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд. 26, оф. 411),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС),

предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

25 лютого 2026 року уповноважений представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 542455-КС-001 про надання кредиту від 13.06.2025, що становить 23 730,00 грн. та складається із:

7 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту;

11 830,00 грн - суми прострочених платежів за процентами;

1 400,00 грн - суми прострочених платежів за комісією;

3 500,00 грн - суми прострочених платежів по відсотках, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 91-94).

Також, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «ПУМБ» (ЄДРПОУ 14282829), доказів, які становлять банківську таємницю (а.с. 91-94).

Витребувані документи надійшли на адресу суду 11.03.2026 (вх.№ 7803/26) (а.с.99-103).

18 березня 2026 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 8590/26) (а.с. 105-112).

23 березня 2026 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№ 9239/26) (а.с. 114-151).

30 березня 2026 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 10106/26) (а.с. 154-175).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Аргументи позивача

Позовна заява мотивована укладенням відповідачем із позивачем кредитного договору № 542455-КС-001 про надання кредиту від 13.06.2025 та отримання відповідних кредитних коштів, із встановленням строків їх повернення та сплати процентів за користування ними. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_3 , вказану ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Заперечення відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погодився із вимогами позивача у повному обсязі, вказавши на відсутність первинних документів АТ «ПУМБ» (виписок, звітів по трансакціях) у електронному кабінеті відповідача, із зазначенням: суми фактично зарахованих коштів; призначення платежу; наявності чи відсутності його «можливих платежів на погашення кредиту».

Також висловив незгоду із одноразово нарахованою, відповідно до п. 2.5. Договору, комісією у розмірі 1400,00 грн, виходячи із тих міркувань, що надання кредиту не є додатковою послугою. На його думку, стягнення вказаної комісії є «механізмом штучного обходу законодавчого обмеження максимальної денної процентної ставки». Крім цього, на думку відповідача, встановлення комісії фактично збільшило стандартну процентну ставку, визначену у п. 2.4. Договору у розмірі 1% в день.

Також відповідач вважає безпідставним нарахування процентів за ст. 625 ЦК України.

У додаткових поясненнях у справі від 04.05.2026, після ознайомлення відповідача із даними АТ «ПУМБ», наданими на виконання ухвали суду, відповідач визнав вимоги у частині наявності боргу щодо сплати тіла кредиту у розмірі 7 000,00 грн. Щодо стягнення процентів, вказав на те, що директор позивача підписав документ раніше, і (пряма мова) «текст документа був остаточно сформований і незмінно зафіксований системою позивача в односторонньому порядку ще до мого ймовірного волевиявлення. Відповідно, позивач не надав жодних достовірних доказів того, що о 13:20:20 я бачив на екрані та акцептував саме той текст договору, саме з тими ключовими умовами, який зараз додано до матеріалів справи».

У чергове судове засідання, призначене на 02.06.2026, сторони не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 13.06.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 542455-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма) (надалі - Договір) (а.с. 19-28).

До укладання Договору директором позивача підписано пропозицію укласти договір (оферта) в якій визначено предмет Договору, порядок надання кредиту, порядок розрахунку процентів, права та обов`язки сторін, порядок та строки повернення кредиту, відповідальність та ін. Пропозиція підписана 13.06.2025 о 13:19:45 (а.с. 29-39).

13 червня 2025 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 542455-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-9538» 13.06.2025 о 13:20:12, направленим на номер телефону « НОМЕР_4 » (а.с. 40-49).

Істотні умови Договору та акцепту є ідентичними.

Також до матеріалів справи долучено Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» затверджені наказом директора ТОВ «Бізпозика» від 18.02.2025 року № 2-ОД, які набрали чинності 20.02.2025 (надалі - Правила) (а.с. 53-65).

Відповідно до п. 5.4 Правил позичальнику нараховується і позичальник повинен сплатити кредитодавцю комісію за видачу кредиту у розмірі, який зазначено в Договорі та Комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит, у розмірі, який зазначено в договорі (додатковій угоді) про внесення змін до Договору (а.с. 60).

Комісія за видачу Кредиту позичальнику є іншою складовою плати за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Позичальник повинен сплатити Комісію, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (включаючи, і у випадку видачі додаткових грошових коштів у Кредит) (п. 5.5 Правил) (а.с. 60 зворот).

Комісія за видачу Кредиту не є платою за додаткові послуги Кредитодавця або окремою платою за таку дію Кредитодавця як переказ (видача) коштів Позичальнику (п. 5.6 Правил) (а.с. 60 зворот).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику кредит у розмірі 7 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правил про надання споживчих кредитів (а.с. 19 зворот). Аналогічне положення передбачено у п. 2.1. Пропозиції та п. 2.1. Акцепту (а.с. 31, 41).

Умовами укладеного Договору та Паспортом споживчого кредиту сторонами погоджено:

загальний розмір наданого кредиту - 7 000,00 грн (п. 2.7. Договору, п. 2.7. Пропозиції, п. 2.7. Акцепту);

строк кредиту - 24 тижні (169 днів) з 13.06.2025 по 28.11.2025 (п. 2.3, п.п.2.8, 2.13., 2.14 Договору; п. 2.3, п.п.2.8, 2.13., 2.14 Пропозиції; п. 2.3, п.п.2.8, 2.13., 2.14 Акцепту);

дату повернення кредиту - 28.11.2025 (п. 2.8, 2.14 Договору; п. 2.8, 2.14 Пропозиції; п. 2.8, 2.14 Акцепту);

стандартну фіксовану процентну ставку - 1% в день (п. 2.4. Договору; п. 2.4. Пропозиції; п. 2.4. Акцепту);

комісію за видачу кредиту - 1 400,00 грн., що нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п. 2.5. Договору; п. 2.5. Пропозиції; п. 2.5. Акцепту);

орієнтовну загальну вартість кредиту - 17 248,93 грн (п. 2.9. Договору; п. 2.9. Пропозиції; п. 2.9. Акцепту);

загальні витрати за кредитом - 10 248,93 грн (п. 2.10. Договору; п. 2.10. Пропозиції; п. 2.10. Акцепту).

Відповідно до п. 2.12. Договору, п. 2.12. Пропозиції, п. 2.12. Акцепту, денна процентна ставка становить 0,87 процентів та розраховується у процентах за формулою:

ДПС: 0,87 процентів = (ЗВСК: 10248,93 грн./ЗРК:7 000,00 грн.)/t:169 днів ? 100%, де,

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Пунктом 4.1. Договору, п. 4.1. Пропозиції, п.4.1. Акцепту передбачено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений у розділі 12 Договору (а.с. 21 зворот, 33, 43).

Сторони на момент укладення Договору встановили Графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка (п. 4.2.2. Договору, п.4.2.2. Пропозиції, п. 4.2.2. Акцепту) (а.с. 21 зворот, 33, 43).

Так, Графіком платежів відповідно до Паспорта споживчого кредиту п. 4.2.2. Договору, п.4.2.2. Пропозиції, п. 4.2.2. Акцепту, встановлено черговість платежів:

- 27.06.2025 у сумі 1440,00 грн (390,00 з 1400,00 грн одноразової комісії та 1050,00 грн процентів);

- 11.07.2025 у сумі 1440,00 грн (460,00 з 1400,00 грн одноразової комісії та 980,00 грн процентів);

- 25.07.2025 у сумі 1440,00 грн (460,00 з 1400,00 грн одноразової комісії та 980,00 грн процентів);

- 08.08.2025 у сумі 1440,00 грн (90,00 з 1400,00 грн одноразової комісії, 980,00 грн процентів, 370,00 тіла);

- 22.08.2025 у сумі 1440,00 грн (928,20 грн процентів, 511,80 тіла);

- 05.09.2025 у сумі 1440,00 грн (856,52 грн процентів, 583,48 тіла);

- 19.09.2025 у сумі 1440,00 грн (774,90 грн процентів, 665,10 тіла);

- 03.10.2025 у сумі 1440,00 грн (681,80 грн процентів, 758,20 тіла);

- 17.10.2025 у сумі 1440,00 грн (575,54 грн процентів, 864,46 тіла);

- 31.10.2025 у сумі 1440,00 грн (454,58 грн процентів, 985,42 тіла);

- 14.11.2025 у сумі 1440,00 грн (316,68 грн процентів, 1123,32 тіла);

- 28.11.2025 у сумі 1297,54 грн (159,32 грн процентів, 1138,22 тіла) (а.с. 16, 21 зворот, 33, 43).

Пунктом 5.1.2. Договору встановлено право позичальника протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, зокрема в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця (а.с. 21).

Пунктом 5.1.2. Договору, п. 5.1.2. Пропозиції, п. 5.1.2. Акцепту встановлено право позичальника протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, зокрема в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця (а.с. 22 зворот, 34, 44).

Згідно п.7.2. Договору встановлено, що закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії Договору (а.с. 24 зворот, 36, 46).

У розділі 12 Договору «Реквізити та підписи сторін», у графі «позичальник», окрім його анкетних даних, даних документа, яким його документовано, РНОКПП, також вказано засоби зв`язку позичальника ( НОМЕР_4 , btsmart.x@gmail.com), номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_5 (а.с. 28). Аналогічна дані вказано у Пропозиції та Акцепті.

Ідентичний абонентський номер «0967814332» вказано відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с. 105), клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 152), запереченнях (а.с. 154) та додаткових поясненнях (а.с. 180).

Паспорт споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником) підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-2815», направленим на номер телефону « НОМЕР_4 » (а.с. 18). Указаний документ містить ті ж істотні умови, які відображено в укладеному Договорі, Пропозиції та Акцепті, у тому числі й Графік платежів.

Судом встановлено, що на вказаний відповідачем номер телефону надіслано унікальний одноразовий ідентифікатор для підпису Договору «UA-9538», якими відповідач 13.06.2025 о 13:20:12 здійснив підписання Договору, відповідно, що свідчить про повне ознайомлення відповідача з умовами обчислення загальної вартості кредиту, реальною річною процентною ставкою за споживчим кредитом та Графіком платежів за вказаним Договором та наслідками його порушення (а.с. 28).

Так, позивач видав відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_3 , вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується Анкетою клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com) від 16.02.2026 року (а.с. 51).

На підтвердження перерахування грошових коштів у сумі кредиту за Договором до позовної заяви додано інформаційну довідку, видану ТОВ «ПрофітГід», з якої вбачається перерахування відповідачу 13.06.2025 о 13:20 суми у розмірі 7 000,00 грн, на номер банківської картки НОМЕР_5 з приміткою «Перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 згідно з кредитним договором №542455-КС-001 від 13.06.2025 без ПДВ» (а.с. 52).

Випискою про рух коштів, наданою Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» також підтверджено зарахування 13.06.2025 о 13:20:52 переказу 7 000,00 грн на рахунок відповідача, від «Tov Biznes Pozika KYIV» (а.с. 102).

Відповідно до листа Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» ним було випущено банківську платіжну картку НОМЕР_3 , із відкриттям відповідного рахунку на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (а.с. 99).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 , за Договором, станом на 16.02.2026, за період кредитування 13.06.2025 - 28.11.2025 становить 23 730, 00 грн та складається із суми заборгованості за:

- тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн;

- процентами у розмірі 11 830,00 грн;

- комісією - 1 400,00 грн;

- відсотками за ст. 625 ЦК у розмірі 3 500,00 грн (а.с. 11-12).

Вказане також стверджується довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за Договором №542455-КС-001 від 13.06.2025 станом на 16.02.2026 (а.с. 14).

Станом на день розгляду справи зобов`язання за кредитним Договором відповідачем належним чином не виконано, доказів зворотного суду не надано.

Оцінка судом

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено статтею 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак акцептуючи пропозицію ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором визнав та погодився на запропоновані кредиторами умови користування та порядок надання ними грошових коштів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір з додатками підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом позивача підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється їх воля, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови договору з додатками цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Щодо заявленої суми стягнень

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Суд вважає доведеним факт перерахування кредитором відповідачу кредитних коштів за Договором у сумі 7 000,00 грн, оскільки реквізити платіжної картки, на яку здійснено перерахунок і указана банківська картка належить саме відповідачу, як і фінансовий номер телефону, використаний ним при укладенні Договору.

Вказуючи на відсутність виписки по рахунку, відповідач не звернув уваги, що саме він має доступ до свого рахунку і мав можливість представити суду виписку з свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору у відповідну дату, чого відповідач не зробив. Разом із цим, суд відхиляє викладені і відзиві доводи відповідача, як такі, що повністю спростовуються даними АТ «ПУМБ», отриманими судом на виконання ухвали суду. Зрештою, лише після отримання документів, що становлять банківську таємницю, відповідач визнав отримання кредиту у розмірі 7 000,00 грн та вимоги позивача про стягнення указаної суми.

Також необґрунтованими є доводи відповідача про ненадання позивачем доказів щодо наявності чи відсутності «можливих платежів на погашення кредиту». Проте, така позиція відповідача не відповідає основоположним засадам доказування. У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак, відповідач і не стверджує про погашення ним заборгованості, чи про неврахування позивачем певних його платежів, а зайнявши позицію очікування, перекладає обов`язок доведення своїх заперечень на сторону позивача, що прямо суперечить змісту процитованої норми процесуального закону.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19, суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 , за Договором, становить 23 730,00 грн та складається із:

7 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту;

11 830,00 грн - заборгованості за відсотками;

1 400,00 грн - заборгованості за комісією;

3 500,00 грн - заборгованості за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК.

Відтак, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн підлягають задоволенню.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова про нарахування одноразової комісії за надання кредиту не є нікчемною. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Тому вимоги про стягнення 1 400,00 грн заборгованості за одноразовою комісією також є обґрунтованими.

Щодо заборгованості за відсотками

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (ч. 1 ст. 8).

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (ч. 2 ст.8).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:

1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит;

2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит (ч. 3 ст. 8).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Відповідно до п. 2.12. Договору, п. 2.12. Пропозиції, п. 2.12. Акцепту, денна процентна ставка становить 0,87 процентів та розраховується у процентах за формулою:

ДПС: 0,87 процентів = (ЗВСК: 10248,93 грн./ЗРК:7 000,00 грн.)/t:169 днів ? 100%, де,

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Позивач просить стягнути 11 830,00 грн заборгованості за відсотками.

Перевіркою наданого розрахунку встановлено, що сума процентів - 11 830,00 грн узгоджується із умовами кредитування, приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та виходячи із незмінної бази нарахування упродовж всього строку кредитування (7 000,00 х 1% х 169 днів). Окрім цього, за умов дотримання Графіку платежів денна процентна ставка становила б 0,87 процентів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит.

Частиною 3 ст. 8 цього ж Закону встановлено, що обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Відтак, вимоги позивача про стягнення 11 830,00 грн заборгованості за відсотками також є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Твердження про ненадання позивачем достовірних доказів волевиявлення відповідача щодо акцептування саме того тексту договору, який додано до матеріалів справи є додатковим свідченням суперечливості й непослідовності доводів та поведінки відповідача, що не може бути розцінено судом на його користь. Як наслідок, судом проаналізовано усі істотні умови кредитування позивачем відповідача, які є повністю ідентичними у Паспорті, Пропозиції, Акцепті та Договорі. Окрім цього, саме припущення про ймовірне втручання позивачем у зміст договору після його підписання керівником позивача та до підписання відповідачем є надуманим не лише через ідентичність кожного із документів, підписаних на кожному з етапів укладення Договору, але й також, хоча б з огляду на те, що останнім є підпис саме відповідача.

Щодо вимог про стягнення відсотків, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 3 500,00 грн.

Згідно із п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, підстави для нарахування та стягнення з відповідача за ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що проценти за порушення грошового зобов`язання, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахований позивачем штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань стягненню із відповідача не підлягає.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в розмірі 20 230,00 грн, що складається із:

7 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту;

11 830,00 грн - суми прострочених платежів за процентами;

1 400,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору (а.с. 10, 86).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 20 230,00 грн, що становить 85,25 % (20 230,00 х 100 % : 23 730,00), а тому судовий збір у пропорційному розмірі - 2 269,70 грн потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 20 230 (двадцять тисяч двісті тридцять) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором № 542455-КС-001 від 13.06.2025.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 70 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у справі №465/1718/26 складено 03.06.2026.

Суддя: Баран О.І.