Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №464/2757/23 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/2757/23

пр.№ 3-в/464/15/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Борачок М.В., розглянувши подання Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про вирішення питання про давність виконання судового рішення стосовно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в :

Сихівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення. Подання обґрунтоване тим, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 06.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 150 годин. Судове рішення до Сихівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшло на виконання 10.07.2023. Проте, ОСОБА_1 на виклики органу пробації на 18.07.2023 для необхідності відбування призначеного судом стягнення не з`явився. Під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що на даний час мобілізований та проходить військову службу. 19.06.2024 скеровувалось подання про вирішення питання пов`язаного з виконанням постанови суду. Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 26.09.2024 в задоволенні вказаного подання відмовлено. 18.12.2024 фахівцем Сихівського РВ здійснений телефонний дзвінок на гарячу лінію військової частини НОМЕР_1 , де оператор повідомив, що ОСОБА_1 залишив місце служби без дозволу командира. 18.12.2024 ОСОБА_1 скеровано виклик на 27.12.2024, та 27.01.2025 на 04.02.2025, за якими він не з`явився. Окрім того, 18.12.2024 скеровано запит до Сихівського ВДВС, та отримано відповідь, що відрахування з доходів не проводиться, заборгованість по аліментах не погашена. 28.02.2025 отримано відповідь з ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області про те, що дільничним офіцером поліції неодноразово здійснювався вихід за адресою проживання ОСОБА_1 , однак помешкання квартири ніхто не відчинив. 03.03.2025 скеровано подання до Сихівського ВДВС про оголошення розшуку боржника. 11.06.2025 до суду скеровано подання про вирішення питання про давність виконання судового рішення, та 20.08.2025 отримано постанову суду від 21.07.2025 про відмову в задоволенні подання. 21.08.2025 до суду скеровано подання про вирішення питання про давність виконання судового рішення, та постановою суду від 13.10.2025 відмовлено в задоволенні подання. На даний час місце проживання ОСОБА_1 невідоме. Таким чином, постанова Сихівського районного суду м.Львова не виконується. З огляду на викладене, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв`язку з закінченням строку давності виконання судового рішення.

Оглянувши матеріали подання, матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено наступне.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 06.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 150 годин. Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 16.06.2023.

Вказана постанова перебуває на виконанні у Сихівському РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області з 10.07.2023.

ОСОБА_1 скеровано виклики про необхідність явки до органу пробації.

Встановлено, що інспектором неодноразово викликався правопорушник до органу пробації, однак за викликами не з`явився та встановлено, що за місцем проживання правопорушник відсутній.

З листа Сихівського ВДВС у місті Львові №22 від 15.01.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по аліментах не погашена, згідно відповіді №3-19/3/77869 від 14.10.2024, командир в/ч НОМЕР_1 повідомив, що ОСОБА_1 11.11.2023 самовільно залишив військову частину.

Згідно листа Сихівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові від 10.04.2026 №386/23.24-01-08, актові записи про смерть стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Крім цього, останній арештованим не значиться.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є: обов`язковість судового рішення.

Визначений у ч.1 ст. 303 КУпАП строк давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень загальний і не залежить від виду стягнення, яке було призначено правопорушнику. Сутність строку давності виконання відповідних постанов полягає в тому, що він є граничним періодом у часі, протягом якого мають бути вчинені всі необхідні дії, спрямовані на виконання стягнення.

Перебіг строку давності постанови суду розпочинається від моменту звернення її до виконання. Постанова вважається звернутою до виконання, коли орган, який її виніс, вручає або надсилає її копію відповідній особі або надсилає органу, уповноваженому безпосередньо її виконувати. Таким чином, своєчасне направлення постанови для виконання (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) визнається єдиним юридичним фактом, що має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови.

Згідно матеріалів справи, постанова суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності своєчасно звернута до виконання.

Законом визначений чіткий перелік випадків, у разі настання яких, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, а саме: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Сам факт того, що фактичне місце проживання чи перебування порушника невідоме не є підставою звернення до суду з поданням щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови, оскільки звернення до суду з вказаним поданням знаходиться в причинному зв`язку з наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду.

Підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду є обставини, що роблять виконання судового рішення взагалі неможливим, до таких обставин неможливо віднести відсутність за місцем проживання чи не встановлення місця перебування правопорушника, оскільки така відсутність може бути тимчасовою та/або з метою ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Так, дійсно, згідно ст.17 Закону України № 3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Суд погоджується, що у п. 3.4 і п. 3.6 рішення Конституційного суд України від 11.10.2011 у справі № 10-рп/201, такий аналізуючи положення міжнародних актів наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення", а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Однак, застосовуючи аналогію права, слід зауважити, що за загальним правилом Національного законодавства у разі оголошення особи у розшук, строки виконання рішення суду зупиняються.

Крім цього, ст. 325-4 КУпАП передбачені наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт, де зазначено, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.

З матеріалів особової справи №03/2023р.-СКР вбачається, що дії ОСОБА_1 можуть також свідчити про його намагання ухилитися в тому числі і від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Таким чином, приходжу до висновку, що підстави для задоволення даного подання відсутні.

Суд звертає увагу, що постановами Сихівського районного суду м. Львова від 21.07.2025 та від 13.10.2025 органу пробації вже роз`яснювались положення ст.325-4 КУпАП.

Керуючись ст.ст.245, 304 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні подання Сихівського районного відділу філії ДУ «Центру пробації» у Львівській області про вирішення питання про давність виконання судового рішення стосовно ОСОБА_1 – відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

Суддя Борачок М. В.