Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №464/2660/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2660/26

пр.№ 2-о/464/158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Бугера Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні свого батька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 04.11.2022 і до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_4 до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 батько заявниці – солдат ОСОБА_4 , командир 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 , загинув під час виконання бойового завдання у зв`язку із участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України та захистом Батьківщини на території Донецької області, що встановлено рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 07.11.2024. 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька ОСОБА_4 . Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 №22899 від 24.09.2025 її повідомлено про неприйняття відповідної заяви з огляду на не надання документів щодо перебування на утриманні загиблого військовослужбовця. Разом з тим, заявниця є ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент мобілізації її батька, ІНФОРМАЦІЯ_6 їй було 16 років і вона постійно проживала зі своїм батьком до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_7 . Під час того, як батько захищав Батьківщину, заявниця навчалася у Національному університеті «Львівська політехніка» та перебувала на утриманні батька. Вона не працювала і постійно отримувала від нього грошові перекази, адже будучи студентом денної форми, а згодом і заочної форми навчання потребувала його утримання. У рідної сестри заявниці, ОСОБА_2 претензій та спору щодо отримання одноразової грошової допомоги немає. З огляду на лист ІНФОРМАЦІЯ_5 заявниця вимушена звернутися до суду для встановлення факту перебування на утриманні загиблого батька. Відтак просить заяву задоволити.

Ухвалою судді від 21.04.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали та просили задоволити.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 в судове засідання не з`явився.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, 25.05.2026 подала заяву у якій зазначила, що спору про отримання виплати між нею та заявницею немає, щодо задоволення заяви вона не заперечує. Просить розглядати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5, ч.2, ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Частиною 3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент виникнення права на звернення (від 05.10.2023)) зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Як визначено ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

У статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Суд зазначає, що для встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, що необхідно для отримання заявником разової грошової допомоги, має значення встановлення обставин перебування такої особи на повному утриманні померлого військовослужбовця або одержання від нього допомоги, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Львові, батьки: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 .

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 07.11.2024 оголошено померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродження м. Львова, який загинув під час виконання бойового завдання у зв`язку з участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України та захистом Батьківщини на території Донецької області. Днем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті, вважати смт. Майорськ Донецької області.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.09.2025 №22899 вбачається, що заявник ОСОБА_1 зверталася із заявою на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її батька ОСОБА_4 . Однак документи їй повернуто, оскільки вона не надала підтверджуючих документів про те, що вона перебувала на утриманні загиблого батька.

Згідно відомостей з Реєстру Львівської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №146072 від 20.12.2023, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії довідки №99 від 09.06.2025, виданої Національним університетом «Львівська політехніка», ОСОБА_1 є студентом третього курсу заочної форми навчання, інститут економіки і менеджменту. Переведена з денної форми навчання, на бюджетну форму навчання. Закінчує навчання в червні 2026 року.

З виписки по надходженню по картці/рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вбачається, що протягом липня – листопада 2023 року, на вказану картку ОСОБА_4 здійснював систематичні перекази, зокрема: 20.07.2023 на суму 20000 грн., 27.08.2023 на суму 10000 грн., 14.11.2023 на суму 20000 грн., 29.11.2023 на суму 41999 грн.

Окрім того, з виписки по надходженню по картці/рахунку № НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ), яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) вбачається, що протягом листопада 2021 року – жовтня 2023 року, на вказану картку ОСОБА_6 здійснював систематичні перекази, всього на загальну суму 524750 грн.

Допитана як свідок ОСОБА_1 повідомила, що вона є дочкою ОСОБА_4 , який загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. До загибелі вона проживала разом з батьком, матір`ю та сестрою. Під час відпусток батько проводив з нею час. Додатково зазначила, що батько повністю її забезпечував, зокрема оплачував навчання, харчування, неодноразово переказував кошти.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що загиблий ОСОБА_4 був її чоловіком. У 2021 році вони розлучилися. Вона разом з дітьми виїхали закордон. У 2022 році її дочка ОСОБА_7 повернулась в Україну і залишилась проживати з батьком, який її повністю утримував, допомагав фінансово, зокрема оплачував навчання, комунальні послуги.

Таким чином, суд дійшов переконання, що досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності підтверджують те, що загиблий ОСОБА_4 надавав допомогу своїй дочці ОСОБА_1 , яка в співвідношенні з іншими одержуваними нею доходами була систематичною, та надавалась протягом тривалого періоду часу, що підтверджує факт перебування ОСОБА_1 на повному утриманні ОСОБА_4 , оскільки допомога батька була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні свого батька ОСОБА_4 , який є загиблим військовослужбовцем, безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, пов`язані з її статусом як особи, яка перебувала на утриманні військовослужбовця.

Отже, в ході розгляду даної справи судом здобуто достатньо доказів для встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 , а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.13, 81, 89, 263 – 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ), на утриманні батька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як члена її сім`ї, з 04 листопада 2022 року до дня його смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 червня 2026 року, що є датою його ухвалення, постановленого за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Борачок М.В.