Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №444/1444/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1444/26

Провадження № 3/444/856/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю:

- захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вольського Андрія Богдановича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого - прикордонник, паспорт НОМЕР_1 ; ІПН НОМЕР_2 )

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Жовківського районного суду Львівської області, суду для розгляду направлено матеріали адміністративної справи, в тому числі протокол серії ЕПР 1 № 623803 від 25.03.2026 року, який складено поліцейським ВП № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 25.03.2026 року о 12 год. 17 хв. в смт. Куликів по вул. Загорода, 39 Львівського району Львівської області керував транспортним засобом марки "SKODA OCTAVIA", номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 12.05.2026 року своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що разом із своїм товаришем сиділи в автомобілі. Підійшли працівники поліції та попросили від"їхати з цього місця. Його товариш був за кермом. Працівники поліції це бачили. Товариш переїхав в інше місце, і знову ж через певний час під"їхали працівники поліції і попросили ОСОБА_1 пред"явити документи. В цей час його товариш відійшов у туалет, а він просто перебував біля автомобіля. Пред"явивши працівникам поліції усі необхідні документи для перевірки, працівники поліції наголосили, що від нього чути алкоголем та почали наполягати на тому, щоби він пройшов огляд на місці за допомогою алкотестера "Драгер". Він звичайно, що відмовився від такого, оскільки не був водієм. Працівникам поліції наголошував, що не керував транспортним засобом, а товариш, якого зараз немає, однак вони не зважали на його пояснення та в подальшому склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про який він дізнався значно пізніше, оскільки такий при ньому не складався. Просить закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вольський Андрій Богданович в судовому засіданні просить суд закрити провадження по справі відносно його довірителя - ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зважаючи на докази відсутності його вини у вказаному та з підстав зазначених у письмовому клопотанні.

Судом 12.05.2026 року задоволено клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Вольського А.Б. та викликано в судове засіданняскладача протоколу та працівника поліції, що перебував з ним на патрулюванні - для дачі ними пояснень у вказаній справі.

Даний виклик отримано уповноваженою особою ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

В той же час, не забезпечено явку в судове засідання складача протоколу та працівника поліції, що перебував з ним на патрулюванні - для дачі ними пояснень у вказаній справі.

У зв"язку із вищенаведеним, в судовому засіданні досліджуються лише ті докази, які є в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 623803 від 25.03.2026 року та додані до нього матеріали, зокрема, в повному обсязі оглянуто відеозаписи, які знаходяться в матеріалах справи.

Так, під час детального огляду відеозаписів, не встановлено жодного доказу про керування ОСОБА_1 автомобілем марки "SKODA OCTAVIA", номерний знак НОМЕР_3 , в зазначений у протоколі час та місці, а саме 25.03.2026 року о 12 год. 17 хв. в смт. Куликів по вул. Загорода, 39 Львівського району Львівської області.

Натомість, з представлених відеозаписів вбачається, що при наближенні працівників поліції патрульним автомобілем до траспортного засобу марки "SKODA OCTAVIA", номерний знак НОМЕР_3 - такий був у нерухомому стані, що спростовує факт керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом та підтверджує надані ним усні пояснення у судовому засіданні та письмові пояснення долучені до матеріалів справи.

Тобто, наведене в сукупності спростовує викладене у протоколі про те, що ОСОБА_1 25.03.2026 року о 12 год. 17 хв. в смт. Куликів по вул. Загорода, 39 Львівського району Львівської області керував транспортним засобом марки "SKODA OCTAVIA", номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав та зазначив, що не він керував транспортним засобом, однак не заперечив факту перебування ним у стані алкогольного спяніння.

Його заперечення щодо факту керування транспортним засобом зафіксовані також і на відеозаписі долученому працівниками поліції до матеріалів справи.

Також суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він відмовився від продуття алкотестеру "Драгер" та медичного огляду на стан спяніння лише з тієї причини, що він не водій та не керував даним транспортним засобом.

Тобто, надані ОСОБА_1 пояснення в судовому засіданні підтверджуються відеозаписом з місця стоянки транспортного засобу марки "SKODA OCTAVIA", номерний знак НОМЕР_3 та не спростовується жодними доказами.

Також, суд враховує, що у порушення вимог ст. 254 КУпАП поліцейським протокол про адміністративне правопорушення на місці події та у присутності ОСОБА_1 не складався. Примірник протоколу йому не вручався. Коли саме, у якому місці та при яких обставинах складався протокол невідомо.

У порушення ст. 256 КУпАП пояснення у ОСОБА_1 не відбирались. Можливість висловити зауваження щодо змісту протоколу не надавалась. Права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу не роз`яснювались.

Окрім цього, за результатами огляду відеозапису можливо дійти до висновку, що такий не відповідає положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року за № 1026 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрований в МЮ України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Так, з долученого до матеріалів справи електронного носія (диску) вбачається, що відеозаписи відтворюють лише окремі фрагменти події, які не відображають повноту дій учасників події та самі обставини події.

Зокрема, відеозаписи не відображають момент складення протоколу, вручення його ОСОБА_1 , можливе відібрання в ОСОБА_1 пояснень, можливе роз`яснення йому процесуальних прав, тощо.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в т.ч. і ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом — виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74 (далі за текстом — Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортних средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи у транспортному засобі, не доводить факт керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів щодо вчинення правопорушення покладено на осіб, -уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Також, в рішенні від 21 липня 2010 року у справі «Коробов проти України», ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Суд вважає, що є достатньо доказів для прийняття правильного, законного рішення.

Під час розгляду справи не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 25.03.2026 року о 12 год. 17 хв. в смт. Куликів по вул. Загорода, 39 Львівського району Львівської області керував транспортним засобом марки "SKODA OCTAVIA", номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Тобто, в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, зокрема, відеозаписів події, яка покладена в основу складеного протоколу, та які долучені до матеріалів справи, врахуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , не вбачається факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пояснення ОСОБА_1 наданими матеріалами не спростовуються, а навпаки підтверджуються.

Ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приходжу до висновку, що справа про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності, оскільки його вина не доведена жодними належними доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Зеліско Р. Й.