Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №456/1994/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №456/1994/26

Провадження №2/443/807/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФК «Абекор» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 229641LP від 26.02.2025 в сумі: 13 631,80 грн, яка складається з: 9 100,00 грн тіло кредиту та 4 531,80 грн нараховані проценти, а також судові витрати, а саме: а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн та інші витрати за відправку документів відповідачу у сумі 136,98 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 26.02.2025 ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 229641LP. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 9 100,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав кредит в сумі 9 100,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «16» травня 2025 року (включно). Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України. Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано Відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «b39981». У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед Позивачем в розмірі 9 100,00 грн тіло кредиту та 4 531,80 грн нараховані проценти. Судові витрати складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн, витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн та інші витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 136,98 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві зазначив про відсутність заперечень щодо розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання. Окрім цього, зазначив, що із врахуванням критерію розумності розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 000,00 грн.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Відповідачем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.55), клопотання про визнання позову, розуміння наслідків такого визнання, а також часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу (а.с.57).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.48-49).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 02.06.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, зваживши на позицію сторони відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Анкета клієнта – фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення, містить дані про клієнта, особисту інформацію, інформацію про документ, що засвідчує клієнта, адреса реєстрації, адреса фактичного місця проживання, зміст діяльності, соціальний статус, контактні дані клієнта, додаткові контактні дані, фінансовий стан, оцінку клієнта, а також проведення ідентифікації (верифікації) клієнта за допомогою системи BankID НБУ (а.с.17-18).

Log file містить інформацію щодо укладення між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 Кредитного договору № 229641LP від 26.02.2025 (а.с.16).

ОСОБА_1 передала ТОВ «ФК «Абекор» дані третіх осіб (номери телефонів) з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язання за Кредитним договором № 229641LP від 26.02.2025, підписавши відповідне повідомлення електронним підписом одноразовим ідентифікатором b39981 (а.с.20)

Згідно з Кредитним договором № 229641LP від 26.02.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 , сторони узгодили такі умови:

укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитора, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Сайт. Електронна Ідентифікація Позичальника в ІКС Кредитора здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитором правильності введення коду, що є електронним підписом Позичальника та направлений Кредитором на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході (або під час обслуговування у Кредитора). При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Сайту/ІКС Кредитора (п.1.1. Договору);

на умовах цього Договору, Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.1.1. Договору);

сума кредиту (загальний розмір) складає: 9 100 грн. 00 коп. Тип кредиту – кредит (п.1.2. Договору);

строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «16» травня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п.1.3. Договору);

кількість платежів – 2 платежі (п.1.3.1. Договору);

періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом) (п.1.3.2. Договору);

процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: базова процентна ставка – 0.0100% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом (п.1.4., п.п.1.4.1., 1.4.2. Договору);

додаткові послуги Кредитора, які Позичальник придбаває в межах Договору: за надання кредиту Позичальник сплачує Кредитору комісію у розмірі 30.00% від чистої суми кредиту, що вказана в Графіку платежів. Сплата комісії за надання кредиту, здійснюється Позичальником в день отримання кредиту (п.1.6. Договору);

орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 11 677,75 грн (п.1.11. Договору);

кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: - у розмірі 7 000,00 грн на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 що емітована банком України (далі - платіжна картка); у розмірі 2 100,00 грн на користь Кредитора з метою виконання зобов`язань з оплати комісії за надання кредиту, відповідно до п.1.6. Договору (п.2.1. Договору);

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника – ОСОБА_1 , її особисті ідентифікуючі дані, номер паспорта, зареєстроване місце проживання контактні дані (номер телефону, електронну поштову скриньку), а також інформацію про підписання цього договору ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора b39981 (а.с.20-28).

У Додатку № 1 до зазначеного договору сторонами погоджено Таблицю (графік платежів)b39981 (а.с.29).

У паспорті споживчого кредиту, наданого позичальнику, міститься інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про підписання його ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором b39981 (а.с.31-32).

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 20145-1363-193326984 від 26.02.2025 ТОВ «ФК «Абекор» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7 000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 за кредитним договором № 229641LP (а.с.30).

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 229641LP від 26.02.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 9 100,00 грн тіло кредиту та 4 531,80 грн нараховані проценти (а.с.34-35).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ФК «Абекор») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з вимогами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі – Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734-VIII).

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734-VIII).

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Кредитного договору № 229641LP від 26.02.2025(далі – Кредитний договір) дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, номери телефонів, реквізити платіжного засобу, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір не був би укладений.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий їй кредитодавцем саме з цією метою, що підтверджується матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину – Кредитного договору.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Підстав вважати, що сума заборгованості суперечить умовам Кредитного договору і розрахована неправильно, судом не встановлено.

Окрім цього, суд зважає на повне визнання позову стороною відповідача, яка ствердила про розуміння наслідків такого визнання.

Враховуючи викладене у сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у сумі 13 611,80 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статей 141, 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору (1 331,20 грн), сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а інші 50 відсотків судового збору (1 331,20 грн) підлягають поверненню позивачу з державного бюджету у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової (правничої) допомоги № 22122025 від 22.12.2025, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору, ціни договору та порядок розрахунків (а.с.11-13), актом приймання-передачі наданих послуг від 27.02.2026, у якому сторони погодили надані послуги та їх вартість (а.с.15), рахунком № НОМЕР_3 від 26.02.2026 (а.с.33).

Представник відповідача вважає, що із врахуванням критерію розумності розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 000,00 грн.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, – не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Так, згідно з детальним описом наданих послуг, представником позивача заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за зустріч з клієнтом і надання йому консультації щодо перспектив судового врегулювання кредитної заборгованості та підготовку позовної заяви з додатками, а також за підготовку процесуальних документів (запитів, пояснень, відповіді на відзив, розрахунків судових витрат, клопотань тощо) і супроводження справи у суді, моніторинг судових реєстрів щодо процесуального статусу справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних процесуальних документів, які б підтверджували фактичне виконання представником позивача робіт, зазначених у детальному описі як підготовка процесуальних документів. У ході розгляду справи такі документи до суду не подавалися, а відтак суд позбавлений можливості перевірити фактичний обсяг відповідних робіт, їх необхідність та зв`язок із розглядом цієї справи.

Крім того, заявлені витрати на супроводження справи у суді не відповідають фактичному обсягу наданих послуг. Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відбулося лише одне судове засідання, яке проведено без участі сторін та їх представників. Таким чином, фактичне представництво інтересів позивача у судових засіданнях не здійснювалося.

Також суд критично оцінює включення до складу витрат послуги з моніторингу судових реєстрів щодо процесуального статусу справи. Такі дії мають допоміжний та технічний характер, є складовою загального ведення справи представником та не свідчать про надання самостійної професійної правничої допомоги, яка потребувала б відповідного відшкодування.

Оцінюючи витрати на консультацію клієнта та підготовку позовної заяви, суд також враховує характер спірних правовідносин, відсутність складних фактичних обставин та усталений характер судової практики у спорах про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовна заява ґрунтується на стандартних для такої категорії справ документах, не містить складних правових питань чи значного обсягу доказового матеріалу, а тому заявлений розмір витрат у цій частині не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та співмірним зі складністю справи і фактичним обсягом наданих послуг відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, що, на переконання суду, забезпечує справедливий баланс між правом сторони на компенсацію понесених витрат та обов`язком суду перевірити їх розумність і необхідність.

Інші судові витрати.

Відповідно до приписів пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З огляду на приписи цієї норми ЦПК України витрати позивача, понесені за відправку документів відповідачу у сумі 136,98 грн підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі.

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, ідентифікаційний код юридичної особи 39287145) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за Кредитним договором № 229641LP від 26.02.2025 у сумі 13 631 (тринадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн 80 коп, з якої: 9 100,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4 531,80 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» судовий збір у сумі 1 331,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій у сумі 136,98 грн, а всього: 4 468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн 18 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № 301 від 13.02.2026, що становить 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 03 червня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів