Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №442/3375/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3375/26

Провадження №2/442/1676/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Катинська Леся Романівна, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, -

в с т а н о в и в :

04.05.2026 адвокат Катинська Л.Р., від імені ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, у якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану затопленням квартири у розмірі 80280,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1424334646106, площею 42,9 м2. 04.03.2026 близько 12:00 год. відбулося залиття квартири АДРЕСА_2 , власником якої є позивач, із квартири АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач, та яка розташована поверхом вище безпосередньо над залитою квартирою. У квартирі АДРЕСА_3 проживає донька відповідача ОСОБА_3 .Залиття сталося внаслідок аварійної ситуації у ванній кімнаті відповідача, а саме обриву шлангу подачі води до бачка унітазу, що підтверджується актом про затоплення № 2318, складеним головою правління ОСББ «Калина Дім» Н. Комарницькою від 04.03.2026. Крім цього, вказаним актом засвідчуються наступні пошкодження квартири позивача: здувся ламінат в залі і коридорі, від залиття з`явились плями на стінах у кухні, коридорі, вітальні та гардеробній, відстала плитка в кухні.

Вказує, що на підтвердження понесених збитків позивачем було замовлено проведення експертного дослідження стану будівельних конструкцій та інженерних мереж та оцінку завданих збитків. Експертом встановлено, що причиною пошкоджень став прорив шлангу подачі води до бачка унітазу у приміщенні ванної кімнати квартири АДРЕСА_3 , що розташована поверхом вище (п`ятий поверх), згідно кошторисного розрахунку про аварійно-відновлювальні роботи, пояснювальної записки та локального кошторису на будівельні роботи вартість матеріального збитку становить 80280 грн.

Крім цього, зазначає, залиття квартири, відмови відшкодувати шкоду, позивачу було завдано моральних страждань, які погіршили її умови життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, суттєво змінили укладений спосіб життя, у зв`язку з чим погіршився стан її здоров`я, що підтверджується відповідними медичними висновками, відтак, позива просить відшкодувати завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 10000 гривень.

05.05.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої анкетні дані відповідача у реєстрі відсутні,/а.с.36/.

05.05.2026 суддею подано запит до Відділу-центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо встановлення реєстрації місця проживання відповідача, відповідь на який суддею отримано 20.05.2026,/а.с.39-40/.

Ухвалою від 05.05.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 03.06.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.37/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання та отримана нею особисто 11.05.2026.

18.05.2026 представником відповідача, адвокатом Коцан Р.М., подано відзив на позовну заяву, у якому вказує, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтовами та такими, що можуть підлягати задоволенню. Зазначив, що позивачкою не доведено належного права власності на квартиру, оскільки з долученого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником квартири є ОСОБА_4 . Вказував, що акти про залиття від 04.03.2026 та 11.03.2026 не є належними і допустимими доказами, оскільки складені з порушенням встановлених вимог, без огляду квартири відповідача та без її ознайомлення зі змістом таких актів. Наголошував на наявності у квартирі позивача самовільного перепланування, яке могло вплинути на обсяг пошкоджень або ж могло бути причиною такого залиття та водночас заперечував проти технічного висновку про стан будівельних конструкцій та інженерних мереж, вказуючи, що такий складений на замовлення позивача без участі відповідача. Окрім цього, вказував, що відповідач вважає безпідставними вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки належних доказів її заподіяння та розміру позивачем не надано. На підставі цього, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі,/а.с.42-55/.

Разом із відзивом на позовну заяву, адвокатом Коцан Р.М. подано клопотання про перехід із розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якому відповідно до ухвали суду від 03.06.2026 було відмовлено,/а.с.51/.

26.05.2026 від представника позивача, адвоката Катинської Л.Р. надійшла відповідь на відзив, у остання заперечила доводи представника відповідача та зазначила, що право власності позивача на квартиру підтверджується відповідними документами, оскільки її прізвище було змінене у зв`язку з реєстрацією шлюбу. Вказувала, що акт про залиття складено не за встановленою формою з вини голови ОСББ, яка відмовилася оформити його відповідно до вимог законодавства, а факт залиття підтверджується актами, фото- та відеоматеріалами, а також експертним висновком. Крім цього, твердження про незаконне перепланування квартири є безпідставними та спростовуються технічною документацією, яку додано до матеріалів справи. Наголошувала, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не надано жодних доказів на спростування своєї вини. Водночас, вказувала на вчинення відповідачем психологічного тиску та залякування позивача, що, на її думку, підтверджує заподіяння моральної шкоди. На підставі цього, просила відхилити заперечення відповідача та задовольнити позов у повному обсязі,/а.с.56-65/.

03.06.2026 від представника відповідача – адвоката Коцана Р.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить не брати до уваги докази, долучені позивачем до відзиву на позов, оскільки такі повинні були бути подані разом із позовною заявою, а.с. 75-78.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно даних з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №105839809 віл 01.12.2017, ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу є власником квартири на АДРЕСА_1 , загальною площею 42,9 кв.м, житловою площею 28,1 кв.м., що складається з двох житлових кімнат та однієї кухні,/а.с.26/.

ОСОБА_4 , 11 листопада 2023 року, вийшла заміж та змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ,/а.с.12/.

Таким чином, твердження представника відповідача, що ОСОБА_1 , не є власником квартири АДРЕСА_4 , є надуманими та судом не беруться до уваги.

Відповідно до Акту про затоплення від 04.03.2026 №2318, що складено головою правління ОСББ «Калина Дім» Комарницькою Н., 04.03.2026 о 12:00 год. в кв. АДРЕСА_3 власником якої є ОСОБА_3 буд. АДРЕСА_5 сталась аварія у ванній кімнаті, вирвало шланг подачі води до бачка унітазу, затоплено усі квартири на стояку (№75,71,67,63),/а.с.29/.

У своїх міркуваннях відповідач ОСОБА_2 зсилалась, що зі змісту вказаного акту вбачається, що такий фактично не відповідає вимогами Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом №76 від 17.05.2005 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, оскільки відповідач не був ознайомлений з складенням такого акту, про що свідчить відсутність його підпису, не зазначено висновків комісії за наслідками обстеження. Крім цього, вказує, що голова ОСББ склала акт за неналежною формою.

Суд бере до уваги, доводи позивача, що одразу після виявлення факту затоплення, звернулась до голови правління Комарницької Н. з усною вимогою скласти Акт про залиття за встановленою формою, проте голова правління ОСББ категорично відмовилась оформлювати документ за цією формою, мотивувавши це тим, що в будинках ОСББ акти складаються в довільній формі та надала акт №2318 від 04.03.2026. Отримавши відмову остання звернулась до зі скаргою на бездіяльність голови ОСББ до старости м. Стебник,/а.с.64/, а також звернулась з відповідною заявою до органів поліції,/а.с.65/.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо неналежності Акту про затоплення від 04.03.2026 №2318, оскільки позивач вживала заходів для оформлення акту за встановленою формою, однак через відмову голови ОСББ була позбавлена такої можливості. Сам по собі факт складання акту у довільній формі не спростовує зафіксованих у ньому обставин затоплення та його причини, а тому зазначений акт є належним доказом у справі та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими наявними доказами.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача в частині необхідності неприйняття доказів, які подані позивачем разом із відповіддю на відзив, оскільки такі докази подані для спростування доводів відповідачки, викладені у відзиві, що не заборонено вимогами цивільно-процесуального закону.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 322553861, квартира АДРЕСА_6 , на підставі договору дарування на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ,/а.с.53/. Як зазначено у позовній заяві, у вказаній квартирі проживає донька відповідача ОСОБА_3 разом із дітьми.

Також у матеріалах справи наявний акт про залиття квартири, складений сусідами будинку АДРЕСА_5 , у якому засвідчено, що станом на 11.03.2026 у квартирі АДРЕСА_2 здутий ламінат в залі та коридорі, плями від залиття стін водою у кухні, однієї стіни в залі, гардеробній та коридорі, потріскала та відстала плитка на підлозі в кухні,/а.с.28/.

19.03.2026 інженером-проєктувальником в частині кошторисної документації ОСОБА_6 складено дефектний акт на аварійно-відновлювальні роботи внаслідок залиття житлових приміщень квартири АДРЕСА_4 та зведений кошторисний розрахунок, згідно якого аварійно-відновлювальні роботи в даній квартирі становлять 80280,00 грн.,/а.с.24-25/. Крім цього, у матеріалах справи наявний локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на аварійно-відновлювальні роботи внаслідок залиття житлових приміщень квартири АДРЕСА_4 , згідно якого кошторисна вартість будівельні роботи за поточними цінами станом на 2026 року становить 78149,00 грн.,/а.с.20/

Згідно Технічного висновку про стан будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_4 , складеного ФОП ОСОБА_7 від 19.03.2026, квартира знаходиться в незадовільному стані, оскільки прорив шлангу подачі води до бачка унітазу, у приміщенні ванни кімнати, розташованої у квартирі АДРЕСА_6 , призвів до пошкодження оздоблювальних елементів стін, стелі, підлогового покриття у кімнатах, які непридатні до експлуатації до моменту виконання рекомендацій, у кімнатах потрібно провести капітальний ремонт,/а.с.6-11/.На підтвердження повноважень ОСОБА_7 як експерта за загальним модулем підвищення кваліфікації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг) пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, позивачем надано відповідне свідоцтво від 07.09.2023 та кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №002792,/а.с.14,22/.

Щодо доводів відповідача, що у квартирі позивача проведено самовільне перепланування, демонтовано перегородку (стіну) між кухнею та житловою кімнатою, зведено нові перегородки в зоні коридору для облаштування додаткових приміщень (гардеробної), що змінило конфігурацію приміщення, що на думку, відповідача могло вплинути на збільшення площі намокання підлоги, або ж взагалі слугували причиною залиття.

Однак, відповідно до довідки про технічний стан нерухомого майна від 01.06.2026, виданою ТОВ «Бюро оцінки та технічної інвентаризації ПРА ВЕКС», за результатами проведеного обстеження квартири АДРЕСА_2 було встановлено, що зміна загальної та житлової площі приміщення відбулась внаслідок проведення ремонтних робіт, знесення та зведення перегородок без втручання в огороджувальні та несучі конструкції, більше того, у висновку зазначеного документу констатовано, що самочинних будівництв, перебудов, перепланувань та реконструкцій не проводилось, /а.с.59/.

Крім цього, суд дійшов висновку, що у доводах відповідача відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між внутрішнім станом квартири АДРЕСА_2 та спірною аварійною ситуацією, що виникла внаслідок залиття квартирою АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище та яка належить відповідачу,що встановлено у вищевказаних актах.

Крім цього, заперечуючи щодо позову, відповідач не позбавлена була надати суду висновок відповідної експертизи, складений на її замовлення, який би спростовував доводи позивача, однак, такого висновку відповідачем не подано.

Відтак, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування майнової шкоди внаслідок залиття квартири, суд виходив з наступних норм та мотивів.

Положення ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачає, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно положення ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зобов`язання з відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати, завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень ст. ст. 11, 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання з відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.

Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 у справі № 329/382/19.

Вищевказаними наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт заподіяння матеріальної шкоди позивачу, зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва визначено суму аварійно-відновлювальних робіт, що становить 80280,00 грн.

За правилами ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відтак, встановивши доведеним факт залиття квартири АДРЕСА_4 , яка належить позивачу на праві власності, вину відповідачки, яка нею не спростована, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у сумі 80280,00 грн., оскільки саме така сума підтверджена зведеним кошторисним розрахунком вартості.

Щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови: «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Суд, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачу моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачу квартири, що є наслідком її залиття. Так, в результаті пошкодження майна, позивачу було завдано моральних страждань, які погіршили її умови життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, суттєво змінили спосіб життя, у зв`язку з чим стан здоров`я позивача погіршився, на підтвердження цього позивачем надано, медичні висновки,/а.с.18-19,21/,виписку про проходження курсу реабілітації у амбулаторному відділенні КПН «СМЛ» ДМР з 13.03.2026 по 01.04.2026,/а.с.27/.

Суд вважає розмір моральної шкоди заявленої позивачем неспівмірним з нанесеними їй моральними стражданнями та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 3000,00 грн.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (вимога про стягнення матеріальної шкоди) та 1331,20 грн. (вимога про стягнення моральної шкоди) відповідно до квитанцій №8214-8490-5286-3677 від 21.04.2026 та №8412-9680-1366-1176 від 22.04.2026.

Так як вимога про стягнення матеріальної шкоди задоволена в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1331,20 грн. судового збору. Оскільки вимога про стягнення моральної шкоди задоволена на 30% (3000,00 грн. від 10000,00 грн.), то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 399,36 грн. судового збору (30% від 1331,20 грн.).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1730,56 грн. судового збору (1331,20 грн. +399,36 грн.).

Крім того, позивач в порядку розподілу судових витрат просить стягнути 8400,00 грн. витрат, здійснених на проведення експертизи технічного обстеження об`єкту, /а.с.31/. Так як експертизу проведено з метою визначення розміру матеріальної шкоди, а відповідна позовна вимога задоволена в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 8400,00 грн. витрат, здійснених на проведення експертизи технічного обстеження об`єкту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 15,16,22,23,1166,1167,1192 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану затопленням квартири, у розмірі 80280,00 гривень (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят гривень, 00 копійок) та моральну шкоду у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1730,56 гривень (одну тисячу сімсот тридцять гривень, 56 копійок) та витрати пов`язані з проведення експертизи у розмірі 8400,00 гривень (вісім тисяч чотириста гривень, 00 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_7 .

Головуюча суддя Курус Р.І.