Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №461/3886/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/3886/26

1-кп/461/504/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у місті Львові у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026142360000250 від 08.04.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2025 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, вироком Галицького районного суду м. Львова від 02.09.2025 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.05.2026 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.296 КК України та вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, ідентифікаційний номер: 3298303288,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2026 року приблизно о 16 години 45 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік кафе-бару «У Солохи», що за адресою: м. Львів, площа Князя Ярослава Осмомисла, 2, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, та з метою спричинення тілесних ушкоджень, реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, нанесла ОСОБА_4 декілька ударів руками в область обличчя та грудей, чим спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій молочній залозі, на грудях зліва, садна в ділянці лівої ключиці, на грудях зліва, в ділянці лівої молочної залози, що відноситься до легкого ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_3 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 подала заяву, у якій зазначила, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження міститься заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

У частині 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

У частині 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, оскільки такими своїми діями вона вчинила умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас, до обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї винуватості та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. При цьому, суд також враховує думку потерпілої, яка претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої не має.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України, у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими у частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Суд встановив, що до постановлення вироку Галицького районного суду м. Львова від 11.05.2026, за яким ОСОБА_3 засуджена за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, та вироку Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2026, за яким ОСОБА_3 засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, остання вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, за яке вона засуджується за цим вироком. Тому, суд вважає за необхідне остаточно призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за цим вироком, вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.05.2026 та вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2026, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з положеннями п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду тому, відповідно, 120 годин громадських робіт відповідають 15 дням пробаційного нагляду.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як убачається з роз`яснень п.п. 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Суд також встановив, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2025 ОСОБА_3 була засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн. Окрім цього, вироком Галицького районного суду м. Львова від 02.09.2025 ОСОБА_3 була засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. ОСОБА_3 вказані вироки суду не виконала та призначені вироками штрафи не сплатила.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироками Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2025 та від 02.09.2025 .

При цьому, суд враховує правила складання покарань, визначені ч.3 ст.72 КК України, згідно з якою основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 100, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

2. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком, вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.05.2026 та вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.05.2026, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів.

3. На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом повного складання покарань за сукупністю вироку Галицького районного суду м. Львова від 02.09.2025 та вироку Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2025, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді:

- пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів;

- штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510;

- штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у розмірі 850 гривень.

5. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2025 у виді штрафу у розмірі у розмірі 510 гривень та вироком Галицького районного суду м. Львова від 02.09.2025 у виді штрафу у розмірі 850 гривень виконувати самостійно.

6. Речові докази: DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, – залишити при таких.

7. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме: цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_7