Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №336/5446/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/5446/26

Номер провадження: 1-кп/336/1247/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 червня 2026 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув в спрощеному провадженні в судовому засіданні (за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087080000124 від 19.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,з середньою освітою,офіційно не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

встановив:

13 квітня 2026 року, приблизно о 09:00 годині ОСОБА_3 ,будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення,знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_4 , під приводом здійснення телефонного дзвінка та впевнивши потерпілу, що телефон буде повернуто після дзвінка, отримав від останньої мобільний телефон марки «ZTE Blade» моделі «V50 Design» 8/128GB, вартість якого складає 3669 гривень 33 копійки, який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_4 ,після чого, не маючи наміру повернути майно потерпілій, зник з місця вчинення кримінального правопорушення разом із вищевказаним мобільним телефоном.

19.04.2026 року, приблизно о 13:35 годин ОСОБА_3 ,перебуваючи за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Запорізька, будинок 11, у ломбардному відділенні ТОВ «Ломбард «Є гроші»» заклав мобільний телефон марки «ZTE Blade» моделі «V50 Design» 8/128GB, який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_5 , тим самим розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 на суму 3669 гривень 33 копійки.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як кримінальне правопорушення(проступок) передбачене ч. 1 ст. 190 КК України,а саме:заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою(шахрайство).

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.

З урахуванням викладеного, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до статей 50,65 КК України особі,яка вчинила злочин, має бути призначено покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

При призначенні обвинуваченому покарання,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень та враховує відомості про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3 офіційно не працює,раніше не судимий , має постійне місце реєстрації та проживання, тяжких наслідків від його дій не настало,однак є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні за ч.2 ст.15 ч.2 ст.194-1 КК України,

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого,суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у скоєному.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому,що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям,послідовно визнає винуватість у скоєнні злочину,своїми активними діями сприяв органам слідства з`ясувати обставини вчинення злочину.

Потерпіла особа не наполягала на суворому покаранні обвинуваченого, однак суд враховує,що матеріальна шкода їй не відшкодована.

Згідно інформації про стан здоров`я обвинуваченого,він неодноразово оглядався лікарем-наркологом як особа із шкідливими залежностями.

Обставин,що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України ,судом не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого,його критичне ставлення до скоєного,що вказує на усвідомлення ним протиправності своїх дій,дозволяє зробити висновок,що обвинувачений наразі загрози для суспільства не становить,є суспільно корисним,можливо прогнозувати,що в майбутньому його поведінка не буде спрямована на порушення існуючих у суспільстві норм та правил.

При визначені виду основного покарання,яке призначається обвинуваченому за ст.125 КК України,суд виходить з того,що згідно санкції ч.1 ст.190 КК України передбачені такі види основного покарання,як штраф від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний наглядом на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Суд виходить з того,що за відсутності у обвинуваченого доходів для сплати штрафу та місця постійної роботи для відбування виправних робіт,такі види покарання не можуть бути до нього застосовані.

Відносно обвинуваченого наявна інформація про те,що він,будучи військовослужбовцем,наразі обов`язки військової служби не виконує,що вказує на існування з високим рівнем вирогідності ризику ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Підстав для призначення обвинуваченому найсуворішого виду покарання у виді обмеження волі суд також не встановив.

Пробаційний нагляд як основне кримінальне покарання полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд дійшов висновку,що з урахуванням обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого досягнення мети кримінального покарання можливо при призначенні ОСОБА_3 основного покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на обвинуваченого обов`язків,передбачених ст.591 КК України.

Речові докази,судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України, суд-

ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення(проступку), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

На підставі п.1-3 ч.2, ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку є кримінальним правопорушенням,передбаченим ст.389 ч.3 КК України та карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1