Рішення від 18 січня 2007 р. у справі №2-416/2007 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2, 69604, (068) 693-59-02

Справа № 2-416/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2007 р. Ленінський районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Лихосенко М.О.,

при секретарі - Михайловському А.С.,

за участю адвоката - Железняк В.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу 1/3 частини квартири дійсною, визнання права власності на 1/3 частину квартири,

встановив:

Позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до свого сина ОСОБА_6 про визнання угоди купівлі-продажу 1/3 частини квартири, яка належить йому дійсною та визнання за ними права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в якому вказали, що 15.05.02р. за договором купівлі - продажу, засвідченим нотаріально, вони спільно придбали спірну квартиру і за кожним з них було зареєстровано право загальної часткової власності на неї по 1/3 частині.

25.12.2003р. між ними та відповідачем у письмовому вигляді був укладений договір купівлі-продажу 1/3 частини, належної йому квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач одержав від них за продану частину квартири 13000 грн., передав їм зазначену частину квартири у власність, користування та володіння, звільнив її, виїхав на інше постійне місце проживання.

Всі умови договору купівлі-продажу зазначеної частини квартири виконані ними в повному обсязі та жодна з сторін претензій друг до друга не має. З тих пір вони користаються та володіють придбаною у відповідача 1/3 частиною квартири, зареєстровані та проживають у ній.

Разом з тим, зазначений договір, в порушення вимог закону, не був нотаріально засвідчений. Відповідач, одержавши гроші за продану частину квартири, виїхав за іншою адресою, де проживає зі своєю родиною.

В подальшому відповідач ухилився від оформлення документів та нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу частини квартири.

Оскільки між ними відбулося повне виконання всіх істотних умов договору купівлі- продажу частини квартири, то у відповідності зі ст.220 ч.2 ЦК України позивачі просять визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений між ними та відповідачем 25.12.2003р. і визнати за ними право власності на зазначену частину квартири на підставі зазначеного договору.

Відповідач ОСОБА_6 позов визнав частково, суду пояснив, що дійсно 25.12.03р. за договором купівлі-продажу продав належну йому 1/3 частину спірної квартири своїм батькам за 13000 грн.

Одержавши від них зазначену суму грошей, він передав їм у власність свою 1/3 частину квартири.

До 01.04.04р. він повинен був підготувати документи для нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу, однак через роботу не зміг цього зробити. Договір купівлі- продажу частини квартири нотаріально не засвідчений з його вини.

Оскільки в даний час ціни на квартиру зросли, то він вважає, що батьки зобов`язані доплатити йому різницю у вартості.

Не заперечує проти визнання договору купівлі-продажу квартири від 25.12.03р., укладеного між ним та його батьками, дійсним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З представлених суду документів вбачається, що сторони є співвласниками кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.02р., засвідченого 2-ю Запорізькою нотаріальною конторою. За кожним з них на підставі зазначеного договору купівлі-продажу було зареєстровано право власності на 1/3 частину зазначеної квартири.

Зазначені обставини підтверджені технічним паспортом на квартиру, реєстраційним посвідченням АП ЗМБТІ 24.12.1991р.

Як співвласник, відповідач мав право розпорядитися належною йому 1/3 частиною квартири відповідно до вимог ст.319 ЦК України в новій редакції та Закону України “Про власність”.

Згідно ст.209 ЦК України, угода, зроблена в письмовій формі, підлягає нотаріальному засвідченню лише у випадках, встановлених законом.

У відповідності зі ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовому вигляді та підлягає нотаріальному засвідченню і державній реєстрації.

25.12.2003р. між позивачами та ОСОБА_6 у письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований за відповідачем, згідно якого він продав належну йому 1/3 частину зазначеної квартири, а позивачі придбали її.

Відповідач передав зазначену частину квартири позивачам у володіння та користування, а позивачі заплатили йому за зазначену частину 13000 грн.

Зазначені обставини підтверджені письмовим договором між сторонами, укладеним 25.12.2003р., розпискою відповідача про одержання грошей від 25.12.03р., поясненнями сторін.

Таким чином, судом встановлено, що сторони виконали всі істотні умови укладеного між собою договору купівлі-продажу частини квартири, відповідач продав належну йому частину квартиру, одержавши за неї гроші і передавши її позивачам в користування, а позивачі придбали її, виплативши за неї обумовлену договором суму грошей та прийняли в користування і володіння. Ніхто з них не заперечує зазначену угоду.

Крім того, право власності на зазначену частину квартири не оспорюється ніким іншим.

У відповідності зі ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджено письмовими доказами та відбулося повне чи часткове виконання договору, але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального засвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У цьому випадку наступне нотаріальне засвідчення договору непотрібно.

Відповідач ухилився від оформлення документів та нотаріального засвідчення угоди, що підтвердив в судовому засіданні

Судом не встановлено, що на момент укладання угоди між сторонами, малися які- небудь обмеження, передбачені законом для її нотаріального засвідчення.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений 25.12.2003р. між сторонами, дійсним, оскільки вони виконали всі істотні його умови, але відповідач ухилився від його нотаріального засвідчення, визнавши право власності на зазначену частину квартири за позивачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.209, 220 ч.2 ЦК України, Закону України "Про власність", суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 25 грудня 2003 р.

Визнати за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 25.12.2003р.

Рішення довести до відома ЗБТІ для анулювання права власності ОСОБА_6 на 1/3 частину кв. АДРЕСА_1 та для реєстрації права власності на 1/3 частину зазначеної квартири, яка раніше належала ОСОБА_6 , за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: