Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №552/8079/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/8079/25 Номер провадження 22-ц/814/2395/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Одринська Т.В., Пікуль В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2026 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата складання повного текста судового рішення – 17.02.2026) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договорам у розмірі 153 600 грн, який складається з: заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 24 000 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 90 720 грн, нарахованих позивачем процентів за 108 календарний день 38 880 грн.

Також просив стягнути інфляційні втрати та 3% річних обрахувати починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості.

Вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування позову посилалося на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2026 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», заборгованість у загальному розмірі – 114 720 грн, яка складається із заборгованості за кредитним договором №4833717 від 23.07.2024, з яких: 24 000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 90 720 грн – сума заборгованості за відсотками, а також суму коштів, витрачених на оплату судового збору у розмірі 1 809,23 гривень та суму витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 гривень.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Також просить в порядку частин 10, 11 статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) – s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С – сума основного боргу; 3 – 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, та дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав стягувати з відповідача відсотки у період з 01.04.2025 по 17.07.2025.

Станом на дату укладання договору факторингу від 31.03.2025 №31/03/2025, строк дії договору № 4833717 від 23.07.2024 не закінчився. Тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 по 17.07.2025 (108 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 38 880,00 грн: 24000 грн * 1,5% = 360 грн*108 календарних дні = 38 880,00 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строк у надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. договору № 4833717 від 23.07.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 129 600,00 грн (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 90720 грн, проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 38 880,00 грн.)

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Рішення суду у частині укладення договору та отримання відповідачем коштів не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4833717, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону відповідачки, про що свідчить п.10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін (наявний в системі «Електронний суд»)

Відповідно до п.п.1.1. Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС товариства.

Відповідно до п.п.1.2.-1.4.1. Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 24 000.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором строком на 360 днів під стандартною процентною ставкою 1,5% в день.

Відповідно до п.1.4.2 договору знижена процентна ставка складає 1,2% за умови, якщо клієнт до 21.08.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. (договір наявний в системі «Електронний суд»)

31.03.2025 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 31/03/2025, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (наявний в системі «Електронний суд»)

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 31.03.2025 до договору факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025 , ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги на суму 52138950,56 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Як вбачається з витягу реєстру прав боржників до договору факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025, кредитний договір №4833717 вказано за порядковим номером 1520. Сума заборгованості становить 126720 грн яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу – 24000 грн, заборгованості за відсотками – 90720 грн,заборгованості за пенею, штрафами у розмірі 12000 грн кількість днів прострочення 222 (наявний в системі «Електронний суд»).

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №4833717 від 23.07.2024, заборгованість у розмірі 126720 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24000 грн, заборгованості за процентами у розмірі 90720 грн, заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 12 000 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 додатково має заборгованість за кредитним договором №4833717 від 23.07.2024 за процентами у розмірі 38880 грн (наявний в системі «Електронний суд»)

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог, однак зазначив що позивачем включено до позовних вимог штрафні санкції у розмірі 12 000 грн, а тому із заявленої позивачем суми заборгованості слід відняти 12 000 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У кредитних договорах сторони обумовили розмір процентів за кожен день користування кредитом та додатковими угодами визначили термін дії договору.

Отже суд, має перевірити правильність нарахування процентів за користування коштами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Так, 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом, кредитний договір укладений 23.07.2024 зі строком дії 360 дні (до 18.07.2025).

Із наданих позивачем детальних розрахунків заборгованості вбачається, що первісним кредитором нараховувались проценти у розмірі 1,2 %, а з 23.08.2024 - за ставкою 1,5%.

Отже, нарахування відсотків проводилось в супереч діючого законодавства визначеного п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги.

На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять 87 744 грн, які нараховані наступним чином:

За період з 23.07.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,2 %, як визначено п.1.4.2 договору, становить 8 064 грн, відповідно розрахунку (24 000 х 1,2% х 28);

За період з 20.08.2024 по 18.07.2025 за ставкою 1 % становить 79 680 грн, відповідно розрахунку (24000 х 1% х 332);

Отже, сума заборгованості по процентам за користування кредитом №4833717 від 23.07.2024 буде складати 8 064+ 79 680= 87 744 грн.

Враховуючи викладене заочне рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 17 лютого 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Слід звернути увагу, що є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про роз`яснення в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) – s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С – сума основного боргу; 3 – 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Також роз`яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с.15), а за подачу апеляційної скарги сплатило 3 633,60 грн судового збору ( а.с.211).

Позовна заява задоволена на 57,13%.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має право на стягнення з відповідача (2 422,40+ 3633,60) х 57,125% = 3 459,79 грн судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20 червня 2018 року (справа№ 127/1284/14-ц), від 27 червня 2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25 липня 2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15 квітня 2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09 червня 2020 року (справа № 466/9758/16-ц).

Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути 10000 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 8000 грн в суді апеляційної інстанції на підтвердження понесених витрат надав: договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги; АКТ № 10733 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р; ордер.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надавалась адвокатом Столітнім М.М. у виді: надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договором №4833717 від 23.07.2024, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи); Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо; Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором в тому числі участь у судових засіданнях.

Дані дії адвоката в суді першої інстанції оцінені у 10 000 грн.

Зі звіту про надання правової допомоги вбачається що правова допомога надавалась ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Крюковою М.В. у виді: правової експертизи документів та складання апеляційної скарги у справі, подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги.

Дані дії адвоката оцінені у 8 000 грн.

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що зустрічі Адвоката та Клієнта, Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а отже сума зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій не підлягає задоволенню.

Надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 3937368 від 01.09.2023 та №7219494 від 30.10.2023, до суду першої інстанції, по своїй суті по своїй суті є однією дією, тобто підготовка та виготовлення позовної заяви, а отже визначена сума виконаних адвокатом робіт, яку просить стягнути відповідач у розмірі 2 920 грн , є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, оцінене у 1640 грн, є завищеним та підлягає зменшенню до 700 грн з огляду на шаблонність наданих позивачем заяв та їх кількість.

Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором №4833717 від 31.03.2025, в тому числі участь у судових засіданнях, взагалі не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, з огляду на відсутність представника позивача під час слухання справи в суді першої інстанції.

Правова експертиза документів не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а отже сума зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій не підлягає задоволенню.

Складання апеляційної скарги та направлення її до суду апеляційної інстанції оцінена у 8000 грн також є завищеною та підлягає зменшенню до 3000 грн

Враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (57,13%), стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі (2 920 +700+ 3 000) х 57,13% = 3 782 грн.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2026 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №4833717 від 23.07.2024 у загальному розмірі – 111 744 грн, яка складається з: 24 000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 87 744 грн – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 3 459,79 грн та 3 782 грн витрат понесених на послуги адвоката, а всього 7 241,79 грн

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01 червня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: Т.В.Одринська

В.П.Пікуль