Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №752/8481/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №752/8481/26

Суддя: Кирильчук І. А.

Справа № 752/8481/26

Провадження №: 2/752/9728/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 07 серпня 2013 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1291.

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що погляди на життя позивача та відповідача змінились на стільки, що подальше сімейне життя є неможливим. Між позивачем та відповідачем припинились фактичні шлюбні відносини з грудня 2024 року, виникла байдужість у стосунках, кожна сторона фактично не бере участі у житті одне одного, тобто шлюб існує лише юридично, проте не фактично, що негативно впливає на психологічний стан сторін дітей. Між позивачем та відповідачем немає спору щодо виховання та утримання обох спільних дітей. Питання щодо визначення розміру аліментів, матеріальної допомоги, інших питань щодо виховання дітей, тощо вирішується у позасудовому порядку та на розгляд суду не передається.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований 07 серпня 2013 року між ним та відповідачем Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1291.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 01 травня 2026 року на 09:00

У зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 29 травня 2026 року на 10 год. 30 хв.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач просив розглядати справу за його відсутності, просив позов задовільнити.

До суду надійшла заява вх. № ЕП5321 від відповідача ОСОБА_2 , у якій відповідач просила розглядати справу за її відсутності у зв`язку із тим, що вона перебуває за кордоном. Відповідач зазначила, що дійсно спільне життя однією сім`єю із відповідачем є неможливим та суперечить їх інтересам. На даний час між ними припинилися шлюбні відносини, вони не проживають разом та не ведуть спільне господарство, відновлення подружній відносин неможливе, тому просить розірвати шлюб з позивачем.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 07 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 1291 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після реєстрації шлюбу відповідач взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_2 ».

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Про наявність спору щодо місця проживання дітей сторони не посилалися.

Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить його інтересам. Відповідач позов визнала, про що свідчить її заява зі згодою на розірвання шлюбу.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли та просили строк на примирення не застосовувати.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, втратили емоційний зв`язок як подружжя, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 07 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 1291 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 02 червня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua