Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №752/8780/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8780/26

Провадження №: 2/752/9851/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У березня 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 31 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем бу укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис за №1215 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час шлюбу у подружжя народилися діти:

дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що виникли різні погляди на сімейне життя та обов`язки. На підставі чого в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що позивач і відповідач стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає. Подружні відносини між позивачем та відповідачем припинися з лютого 2026 року, сторони проживають окремо та не спілкуються. Спільне господарство не ведуть, сім`я фактично розпалася та існує формально. За таких обставин, позивач вважає, що подальше життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити собі прізвище « ОСОБА_1 ». Позивач також повідомила, що спору з приводу проживання дітей між батьками не існує.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 31 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис за №1215.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І. А.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 01 травня 2026 року на 09 год. 30 хв. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У зв`язку із неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 29 травня 2026 року на 10 год. 00 хв.

Всі поштові конверти із повістками та примірником позовної заяви разом із ухвалою про відкриття провадження у справі, які направлялися на адресу реєстрації відповідача, повернулися неврученими із відмітками «адресат відсутній».

Однак, на жодне судове засідання відповідач не з`явився, будь-яких заяви чи клопотань до суду не надіслав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

27 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Присяжнюк Анастасії Валеріївни про розгляд справи за відсутності сторони позивача, який підтримує позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

За таких обставин, у відповідності до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлено, що 31 жовтня 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис за №1215 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Після укладення шлюбу позивач взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».

Під час шлюбу у подружжя народилися діти:

дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач будь-яких заперечень щодо розірвання шлюбу до суду не надіслав.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Про наявність спору щодо місце проживання дітей сторони також не зазначали.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили взаєморозуміння та взаємоповагу один до одного, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача щодо розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально та суперечить інтересам позивача.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

З огляду на те, що в позовній заяві позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище, то суд вважає за необхідне залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-281, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 31 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1215 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу лишити шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду виготовлено 02 червня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук