Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №203/4865/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/4865/26

Провадження № 3/0203/842/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

25 травня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця – гранатометника відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «рядовий», проживаючого/зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 51 від 05.05.2026 року рядовий ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та маючи службове посвідчення особи уповноваженої вручити повістки, 08.03.2026 року близько 19.00 години під час несення служби у складі групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення ст.ст.11,16,26,30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст.1,2,3,4,6 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перебуваючи в районі Центрального автовокзалу м.Дніпра, а саме на проспекті Дмитра Яворницького, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам військової служби під час здійснення заходів з оповіщення у складі групи оповіщення ОТЦК та СП не забезпечив відеофіксацію процесу оповіщення громадянина ОСОБА_2 , із закріпленої за ним бодікамери, яку отримав в передбачений чинним законодавством спосіб, тобто у невиконанні дотримання встановленого порядку експлуатації та контролю за використанням технічних засобі фіксації, а також у порушенні вимог щодо документування службово значущих обставин під час виконання службових завдань в умовах особливого періоду, що вказує на недбалість і безвідповідальність рядового ОСОБА_1 , який вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 , прокурор в судове засідання не з`явились, хоча про день, час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином. Оскільки їх явка при розгляді даної категорії справи не є обов`язковою, суд вважає можливим провести судове засіданні без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа, до якої, у відповідності до примітки до ст. 172-15 КУпАП, належать військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду.

При цьому, недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 148 від 06.03.2026 «Про проведення заходів з оповіщення військовозобов`язаних» призначено групи оповіщення військовозобов`язаних, які ухиляються від призову на військову службу за загальною мобілізацією, які повинні почати роботу з 06.00 години 08.03.2026 року, в тому числі: група 2: старший групи –стрілець відділення оповіщення солдат ОСОБА_3 ; гранатометник відділення взводу охорони рядовий ОСОБА_1 ; стрілець відділення оповіщення солдат ОСОБА_4 ; водій-електрик відділення забезпечення солдат ОСОБА_5 , водій групи забезпечення заходів ЦВС солдат ОСОБА_6 ..

Крім того за цим наказом командир взводу охорони для виконання завдань за призначенням повинен забезпечити видачу нагрудних відеореєстраторів, а особовий склад груп оповіщення повинен здійснювати фото та відео фіксацію процесу перевірки документів із застосуванням технічних засобів.

З журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації вбачається, що ОСОБА_7 08.03.2026 року о 06.00 годині отримав камеру 2735 та здав її о 20.00 годині.

Відповідно до акту службового розслідування від 23.03.2026 року, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що групою оповіщення №2 08.03.2026 року під час проведення мобілізаційних заходів щодо ОСОБА_2 було порушено вимоги п.56 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Інструкції із застосуванням територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 532, в результаті чого накладено дисциплінарне стягнення на військовослужбовця групи оповіщення № 2 (без зазначення ПІБ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 179 від 23.03.2026 року за результатами службового розслідування гранатометника відділення взводу охорони солдата ОСОБА_8 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Водночас слід зазначити, що ані акт службового розслідування, ані наказ не містять даних про те, що саме група оповіщення № 2, а не будь-яка інша, яка діяла в цей день, перебуваючи в районі Центрального автовокзалу м.Дніпра, перевіряла військово-облікові документи у ОСОБА_2 .

05.05.2026 року ОСОБА_1 надав пояснення прокурору Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, в яких зазначив, що 08.03.2026 року знаходився в складі групи оповіщення як особа уповноважена видавати повістки і здійснювати відеофіксацію процесу оповіщення, все відбувалось згідно з чинним законодавством.

Відповідно до службового посвідчення, яке дійсне до 31.12.2026, ОСОБА_1 має право вручати повістки громадянам на території Дніпровського району Дніпропетровської області.

Частиною 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, передбачено здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу, який би чітко визначав обов`язок ОСОБА_1 здійснення фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, покладення на нього персональної відповідальності за наявність або використання технічних засобів відеофіксації та закріплення за ним бодікамери.

Сам факт отримання ОСОБА_1 камери не може безумовно свідчити про наявність у нього обов`язку її застосування при врученні повісток громадянам.

При цьому, жодним нормативним документом не передбачено необхідність отримання портативних засобів фото-, відеофіксації кожним із членів групи оповіщення лише в силу входження до такої групи.

Таким чином, суд вважає, що у справі відсутні докази наявності обов`язку у ОСОБА_1 організувати та забезпечити здійснення фото- і відеофіксації із застосуванням технічних приладів за наведених в протоколі обставин, тобто наділення його функціями, притаманними військовій службовій особі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши наявні в справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП не доведена та в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 172-15 ч.2, п.1 ст. 247, 221, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Повний текст постанови складений 29 травня 2026 року о 16.30 годині.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.

Суддя: Ю.М. Черваньова