Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №212/6810/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/6810/25

2-др/212/26/26

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Сівак А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Пахомова Валентина Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки та піклування -Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі (м.Кривий Ріг вул Гордієнка Костя ,б.2) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення із будинку

В С Т А Н О В И В :

23.03.2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення посилаючись на те , що 06.03.2026 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу ухвалено рішення у справі № 212/6810/25. Повний текст рішення надійшов до Електронного кабінету Позивача 12.03.2026 року, що підтверджується системною відміткою про доставку. При ознайомленні з рішенням встановлено наявність технічних помилок: не вирішення питання по суті спору та про судові витрати в резолютивній частині. Керуючись ст. ст. 127, 141, 265, 269, 270 ЦПК України просив Виправити описки у тексті рішення від 06.03.2026: на сторінці 10 у двох останніх абзацах змінити помилкову дату виготовлення рішення з «10.03.2025» на вірну - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».Ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат, що були обґрунтовані в мотивувальній частині, але не винесені до резолютивної частини. Доповнити резолютивну частину рішення текстом: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок». У разі визнання судом пропуску 10-денного строку від дати проголошення рішення від 06.03.2026р. - поновити такий строк, оскільки повний текст був отриманий лише 12.03.2026 року, що унеможливило раніше подання цієї заяви.

Представник позивача до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином .

Позивач до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином

Відповідач до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином .

Представник відповідач до судового засідання не з`явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином ,надала письмові заперечення в яких зазначила , що заява в частині винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягає залишенню без розгляду зважаючи на наступне. 1. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Заява необґрунтована тим, що позивачем її було подано значно пізніше, поза межами строку, встановленого ст. 141 ЦПК України та без будь-якої поважної причини пропущення даного строку. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України). Верховний Суд в постанові від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21 зауважив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Скорочене рішення по справі №212/6810/25 було проголошено 06 березня 2026 року. 09 березня 2026 року скорочений текст рішення надійшов до Електронного кабінету в системі «Електронний суд». Повне рішення було складено 10.03.2025 року (2026 року), 12 березня 2026 року сторони по справі №212/6810/25 отримали повний текст рішення в Електронному кабінеті в системі «Електронний суд». Отже, судом були дотримані вимоги щодо ухвалення та вручення судових рішень, які встановлені процесуальним законодавством. Однак, позивачем надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат з пропуском строку, встановленого статтею 141 ЦПК України, а причини пропуску процесуального строку, які позивач зазначає в заяві про поновлення процесуального строку є неаргументованими. Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу вважаємо очевидно завищеними і явно неспівмірними. Відповідно до змісту статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Вважаємо, що позивач за допомогою чинного процесуального механізму відшкодування витрат на правову допомогу намагається безпідставно стягнути з відповідача завищені та нічим необґрунтовані суми витрат на правничу допомогу, тобто фактично неправомірно збагатитись за рахунок іншої сторони. При цьому, Верховний суд висловив свою позицію стосовно підтвердження витрат на правову допомогу у своєму рішенні від 27.07.2021 по справі № 671/1957/20 та зазначив, що відсутність актів виконаних робіт, актів приймання-передачі наданих послуг у матеріалах справи, унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Зазначаємо, що стороною по справі не було належним чином документально доведено, що дійсно понесено витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 гривень, отже і відсутні підстави для прийняття вимог щодо стягнення цих витрат на користь позивача. Зважаючи на вищевикладене, просила Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (правничої допомоги та судового збору). Відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат (правничої допомоги та судового збору).

Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої-шостої, дев`ятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У цій справі судом встановлено, що позивач на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн надав:

- договір про надання правової допомоги від 24.12.2024 року ,рахунок на оплату від 06.03.2026 року 10000 гривень.

- акт № 1 про надання юридичної допомоги від 06.03.2026 на загальну суму 10000,00 грн, що складається з надання усної консультації ,підготовки позову та направлення до суду ,участі у судових засіданнях у цивільній справі .

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат суд встановив, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, є спів мірними, розумними та необхідним у межах розгляду цієї справи .

Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 10000 гривень .

За витрати з оплати судового збору з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 211,2 гривень .

Враховуючи ,що 23.03.2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення , у повному обсязі рішення було виготовлено 10.03.2026 року ,та отримане представником позивача у електронному кабінеті 12.03.2026 року суд вважає на необхідне поновити представнику позивача процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення оскільки вважає його пропущеним з поважних причин.

Керуючись ст.ст.137,141,270 ЦПК України, суд

УХ В А Л И В :

Поновити представнику позивача Пахомову Валентину Валентиновичу в інтересах ОСОБА_1 процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (правничої допомоги та судового збору) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки та піклування -Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі (м.Кривий Ріг вул Гордієнка Костя ,б.2) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення із будинку.

Заяву представника позивача Пахомова Валентина Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки та піклування -Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі (м .Кривий Ріг вул. Гордієнка Костя ,б.2) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення із будинку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок».

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено та підписано 29.05.2026 року.

Суддя: Л. І. Хомченко