Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №362/4327/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4327/26

Провадження № 1-кп/362/535/26

ВИРОК

Іменем України

29.05.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026116140000065, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Васильків Київської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі – КК України) раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За статтею 65 Конституції України, статтею 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (стаття 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пункт 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487).

ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та зобов`язаним стати на військовий облік на підставі абзацу дев`ятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", 05.05.2026 близько 16 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за частиною першою статті 337 Кримінального кодексу України, отримав під особистий підпис повістку № 0505/26 від 05.05.2026 та письмове попередження про виконання вимог військового обліку, підписані начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) підполковником ОСОБА_4 . На підставі вручених повістки та письмового попередження ОСОБА_3 зобов`язаний був прибути 07.05.2026 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022.

Незважаючи на обізнаність про покладений обов`язок та будучи належним чином повідомленим про час і місце прибуття, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч вимогам статті 65 Конституції України та Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з метою ухилення від військового обліку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи їх настання, без поважних причин не прибув 07.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , про причини свого неприбуття уповноважених осіб не повідомив, чим вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 337 КК України, а саме ухилення від військового обліку після відповідного попередження керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України.

Зазначені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті, затвердженому прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні. Ці обставини не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна письмова заява, складена за участі захисника ОСОБА_5 . Так, за змістом цієї заяви обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні. У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав повністю, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а також те, що прокурор звернулася до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд розглядає обвинувальний акт в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, тобто у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів з ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть в ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали кримінального провадження, керуючись законом й оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого у скоєнні передбаченого частиною першою статті 337 КК України кримінального проступку знайшла своє підтвердження та доведена повністю поза розумним сумнівом. Обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку і підтвердив установлені досудовим розслідуванням обставини.

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого за частиною першою статті 337 КК України як ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком.

Обвинувачений неодружений, має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, за місцем свого проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу статті 89 КК України. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, особу обвинуваченого, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ураховуючи обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції частини першої статті 337 КК України у виді штрафу.

Підстав для застосування статей 69, 69-1 КК України немає.

Цивільний позов не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 302, 369 – 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

2. Речовий доказ – оптичний носій інформації (ком пакт-диск) CD-R диск "Artex", поміщений до паперового конверту, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

3. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1