Окрема думка від 31 травня 2026 р. у справі №748/2128/25 — Чернігівський апеляційний суд

О К Р Е М А Д У М К А

судді Чернігівського апеляційного суду Мамонової О.Є.

щодо постанови Чернігівського апеляційного суду від 01 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

01 червня 2026 року

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ «ФК«Ейс» - задоволено частково.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.03.2026 скасовано.

Позов ТОВ «ФК«Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Ейс» заборгованість за Кредитним договором №772572017 від 15.07.2021 в розмірі 64 688 грн та у відшкодування судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції: судовий збір у розмірі 2 008 грн 17 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Ейс» у відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд справи: судовий збір у розмірі 3 012 грн 25 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Ухвалюючи зазначену постанову апеляційний суд виходив з доведеності переходу права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», що підтверджено витягом з реєстру прав вимоги від 12.10.2021 №155 до договору факторингу, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01.

Відповідно до вимог ст. 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Із вказаною постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.06.2026 не погоджуюся та висловлюю окрему думку з огляду на таке.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.03.2026 в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 772572017, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Уважаю зазначений висновок районного суду таким, що ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, зважаючи на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 15.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №772572017 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000грн (а.с.13 зворот - 16).

Договір кредитної лінії №772572017 від 15.07.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV6F52Y, який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 15/07.2021 о 13:45:59.

15.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 20 000 грн на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ «Універсал банк» про рух коштів по картці (а.с. 112).

Відповідно до умов договору кредитної лінії №772572017 від 15.07.2021 кредитор надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії №772572017 в розмірі кредитного ліміту на суму 20 000,00 грн зі строком дії договору: 28 днів (до 12.08.2021), сторонами погоджені умови сплати процентів у розмірі 0,47 % від суми кредиту за кожен день його користування.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 42-47).

Згідно з п.2.1. цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, зазначених вказаним договором.

Відповідно до п. 1.3, 4.1 указаного договору, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Пунктом 8.2. договору визначено, що він закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 47 зворот).

31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою текст договору факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: право вимоги – право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а.с. 48-52).

31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 53).

31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 53 зворот).

31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а.с. 54).

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с. 58-62), за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3.Договору факторингу №05/0820-01 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору факторингу № 05/0820-01).

03.08.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 включно (а.с. 62 зворот).

30.12.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024 включно (а.с.63).

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу №29/05/25-Е (а.с. 67-71).

Відповідно до п. 1.1 Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Звертаючись з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ФК «Ейс» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020, 29.05.2025 та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Уважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «ФК «Ейс» не доведено набуття останнім права вимоги до ОСОБА_1 .

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).

У справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Розділом 3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ураховуючи додаткову угоду №26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1. передбачено, що фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2., фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором в порядку, погодженому сторонами у відповідному реєстрі прав вимоги. Пунктом 3.1.3. передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, які б засвідчували факт набуття ТОВ «Таліон Плюс» прав вимоги за договором кредитної лінії №772572017 від 15.07.2021.

Підписаний 31.12.2021 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не є доказом оплати, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт господарської операції, а лише фіксує стан розрахунків між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Усі укладені до договору факторингу від №28/1118-01 від 28.11.2018 додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

З огляду на викладене, вважаю правильним висновок суду першої інстанції про відсутність доказів, які б свідчили про перехід до ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №772572017 від 15.07.2021.

Таким чином, на мою думку, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог, оскільки ТОВ «»Фк «Ейс» не набуло прав первісного кредитора та не має право пред`являти вимоги за договором кредитної лінії №772572017 від 15.07.2021, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . У зв`язку із зазначеним у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.03.2026 та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суддя Чернігівського

апеляційного суду О.Є. Мамонова