Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №729/108/23 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 729/108/23 Суддя - доповідач Сергій Анатолійович Мазур

Провадження № 33/4823/563/26

Категорія -

П О С Т А Н О В А

02 червня 2026 року місто Чернігів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Мазур С.А., ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Ткач В.О., поданою в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2023 року,

встановив:

Вказаною постановою від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнано винуватим та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і стягнуто судовий збір в дохід держави.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, захисником подано в інтересах ОСОБА_1 26 травня 2026 року апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку.

Перевіривши матеріали справи, не вбачаю підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду у зв`язку із пропуском строків на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Норми чинного КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судових розгляд.

Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника судового розгляду.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи та визнав вину і доводи захисника, що останнім не в повній мірі усвідомлено серйозність ситуації, не є об`єктивними причинами, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, відтак не можуть бути визнані як поважною причиною пропуску 10-денного строку на більш ніж три роки.

Таким чином, апеляційна скарга подана із пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, з огляду на пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження та безпідставність відповідного клопотання особи про поновлення вказаного строку, апеляційний суд доходить висновку, що відповідно до положень ст. 294 КУпАП, апеляційну скаргу слід повернути особі, які її подала.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Ткач В.О., подану в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2023 року повернути особі, що її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяС. А. Мазур