Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №260/1803/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1803/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої – судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: 1) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та оголошення його в розшук шляхом звернення до органів Національної поліції України; 2) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направити до органів Національної поліції України повідомлення про припинення його розшуку.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду 10 квітня 2026 року поновлено відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву та прийнято, поданий відповідачем відзив у справі № 260/1803/26.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачем сформовано витяг через застосунок «Ререрв +», відповідно до якого позивачем порушено правила військового обліку. Причиною зазначено непроходження позивачем ВЛК. В той же час, відсутні докази направлення позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідачем протиправно та безпідставно внесено запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним військового обліку та його розшуку ТЦК та СП.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що зважаючи на факт непроходження позивачем військово-лікарської комісії та відповідно до п.п. 2 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано подання щодо розшуку позивача до органів Національної поліції. Зазначає, що законодавством чітко не визначено за які порушення з`являється відповідний статус про порушення правил обліку. Відтак, дії ІНФОРМАЦІЯ_5 були правомірними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача надала до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що військовозобов`язані із чинною відстрочкою або бронюванням не зобов`язані проходити ВЛК, оскільки вони не підлягають призову за мобілізацією на законних підставах. Крім того, зазначає, що доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку відповідач не надав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За даними військово-облікового документу, сформованого у мобільному застосунку «Резерв+» вбачається, що позивачем порушено правила військового обліку. Причина – непроходження (відмова від проходження ВЛК).

Представник позивача звернулася із заявою від 17 лютого 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому просила: скасувати в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відмітку про порушення правил військового обліку, направити повідомлення до органів Національної поліції України про зняття ОСОБА_1 з розшуку як особи, яка порушила правила військового обліку, у зв`язку з відсутністю підстав для його адміністративного затримання.

ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 26 лютого 2026 року № 6/2280, на адвокатський запит представника позивача, повідомив, що для розгляду питання щодо зняття з розшуку та внесення відповідних уточнених, достовірних, перевірених належним чином даних до ЄДРПВР необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 17 Конституції України унормовано, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду даної адміністративної справи строк триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XI Iзахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3ст. 1 Закону №2232-XII).

За приписами частини 3 статті 1 Закону №2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 8 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та який набрав чинності з 03.05.2024, виключено такі визначення, як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Так, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України №4235-IX від 12.02.2025, який набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, якими передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Суд зауважує, що сторонами не надано до матеріалів справи відомостей про те, що позивача визнано обмежено придатним у воєнний час, непридатним до військової служби в мирний час чи обмежено придатним у воєнний час.

Не містить таких даних і електронний військово-обліковий документ з додатку Резерв+.

Отже, відповідно до вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-IX в редакції Закону України №4235-IX, позивач не мав обов`язку самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025.

Водночас, підставою для внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку та направлення повідомлення до Національної поліції про доставку до ТЦК та СП була його бездіяльність щодо непроходження медичного огляду ВЛК.

Так, у сформованому у застосунку Резерв + військово-обліковому документі позивача зазначено, що причиною звернення до Нацполіції є не проходження (відмова від проходження) ВЛК.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

За приписами пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Також пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Крім того, за приписами пункту 63 Порядку КМУ №560 військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Згідно з відомостями військово-облікового документа сформованого у застосунку «Резерв +» позивач має оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII.

При цьому відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що позивач, як військовозобов`язаний, який мав чинну відстрочку від призову під час мобілізації, підлягав направленню на проходження військово-лікарської комісії у випадках, прямо передбачених пунктом 63 Порядку №560. Зокрема, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був раніше визнаний обмежено придатним та не проходив повторний медичний огляд, виявив бажання пройти медичний огляд самостійно, або приймався на військову службу за контрактом.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стала відсутність відомостей та інформації про проходження позивачем медичного огляду на військово-лікарській комісії для визначення придатності до військової служби.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вручення чи направлення на адресу позивача повістки про виклик до ТЦК та СП для проходження медичного огляду, та/або надання направлення на проходження ВЛК, а отже, відсутні підстави для висновку про відмову позивача у його проходженні.

З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність підстав для внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки за приписами ч.ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача про виключення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних, а саме відомості про «Порушення правил військового обліку».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про припинення розшуку позивача, суд враховує, що інформаційною підставою для здійснення Національною поліцією адміністративного затримання та доставлення особи в порядку п.56 Порядку №1487 є саме наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення такою особою правил військового обліку, які передаються шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та єдиною інформаційною системою МВС. Виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, що покладається на відповідача за наслідками задоволення основної позовної вимоги, припиняє інформаційну та правову підставу для здійснення Національною поліцією дій, передбачених п.56 Порядку №1487.

З огляду на наведене, вимога про зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення є передчасною, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку не вчинить інших дій, спрямованих на припинення процедури розшуку, в тому числі - за наявності до того передбачених п.79 Порядку №1487 підстав не направить відповідне повідомлення до органів Національної поліції. Відтак, у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Відтак, достатнім та допустимим способом захисту порушених прав позивача, у даному випадку, є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька