Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №336/10369/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/10369/25 Головуючий в 1 інст. Зарютін П.В.

Провадження №33/807/379/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Рогальського В.М. на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 605,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 17 жовтня 2025 року о 22-20 год., в Запорізькій області, с.Щасливе, по вул.Блакитна, 2, ОСОБА_1 , керував т/з ГАЗ-САЗ, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В апеляційній скарзі адвокат Рогальський В.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року.

Скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час розгляду справи не дотримано справедливого судового розгляду, через не об`єктивну оцінку судом доказів, зібраних поліцією, та спрощений підхід.

Крім того, вказує, що ухвалення оскаржуваної постанови відбулось за відсутності особи, 11 грудня 2025 року, Укрпоштою надійшло відправлення, в якому перебувала вищевказана постанова суду, що підтверджується трекінгом вказаного відправлення.

Вважає, що оскаржувана постанова прийнята судом з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

На думку апелянта, висновками суду в оскаржуваній постанові ніяк не мотивується правильність встановленої інспектором кваліфікацій дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилається на те, що в матеріалах справи міститься направлення, в якому особі пропонується пройти медичний огляд в Запорізькому наркологічному диспансері міста Запоріжжя, однак КУ «Обласний клінічний наркодиспансер» ЗОР припинив своє існування, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Тому, вважає, що законної вимоги особі пройти огляд на стан сп`яніння в КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сєдова, б.31, не було висловлено.

Згідно з направлення, пропозиції пройти огляд в неіснуючому медичному закладі, є нікчемною.

На думку захисника, через відсутність дійсної вимоги поліцейського, дії водія не можуть бути кваліфіковані як відмова від медичного огляду в неіснуючому закладі. Через що відсутній і склад правопорушення, про яке йдеться в протоколі. Дані обставини суд не врахував.

Також, не було й вимоги поліцейського на огляд, із зазначенням серійного номеру DRAGER 6810, та доказами існування такого приладу, не було. Акт огляду із зазначенням відмови особи від огляду, також не було складено при особі. Копія Акту огляду не вручалась ОСОБА_1 , підпису його в акті також немає, що свідчить про складання акту поза контролем останнього.

В протоколі, направленні та Акті огляду не вказано номеру приладу, а тільки загальна назва – Драгер 6810. Станом на 17 жовтня 2025 року не існувало чинних сертифікату відповідності вимірювальної техніки на DRAGER 6810 та свідоцтва про його повірку. До матеріалів справи не додано дані два документи. Через що, вимога поліцейського на огляд за допомогою спеціального засобу DRAGER 6810, відсутня оскільки і приладу самого не було.

Захисник вважає, що всі докази зібрані в неправомірний спосіб, у тому числі через заявлення вимоги огляду неіснуючим приладом без надання доказів правомірності його застосування, є недопустимими.

Також, вказує, що поліцейським не було ознайомлено особу з положеннями Закону, в частині того, за що саме настає відповідальність.

Крім того, рапорти не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Заявлене захисником-адвокатом Рогальським В.М. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав. 14 грудня 2025 року на адресу суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, 15 грудня 2025 року захисник ознайомився з матеріалами справи та вже 17 грудня 2025 року стороною захисту подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянтів не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

В судове засідання апеляційного суду призначене на 27 березня 2026 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рогальський В.М. не з`явились, повідомлені належним чином.

Від захисника - адвоката Рогальського В.М. через «Електронний суд» до Запорізького апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, вимоги апеляційної скарги просить задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рогальського В.М.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №486408 від 17 жовтня 2025 року, згідно з яким 17 жовтня 2025 року о 22-20 год., в Запорізькій області, с.Щасливе, по вул.Блакитна, 2, ОСОБА_1 , керував т/з ГАЗ-САЗ, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 17 жовтня 2025 року, яким виявлені ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, який складений у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду;

- в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений у зв`язку з виявленням ознак: запах алкоголю з порожнини рота, огляд за допомогою Алкотестер, Драгер 6810, результати огляду на стан сп`яніння: від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, з результатами згоден: ОСОБА_1 від підпису відмовився;

- в постанові серія ЕНА №5960247 від 17 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, у зв`язку з порушенням п.2.1.а ПДР України;

- у довідці з бази даних «Адмінпрактика» Інформаційного порталу НП, станом на 17 жовтня 2025 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторність за ст.130 КУпАП не має. Згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу НП, посвідчення водія не отримував. На гр. ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5960247 від 17 жовтня 2025 року ч.2 ст.126 КУпАП. Згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу НП, інформація щодо транспортного засобу ГАЗ-САЗ 3507 д/н НОМЕР_1 власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- відеофіксацією події, що сталася 17 жовтня 2025 року.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є допустимими.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи сторони захисту про те, що під час розгляду справи не дотримано справедливого судового розгляду, через не об`єктивну оцінку судом доказів, зібраних поліцією, та спрощений підхід.

Так, згідно з матеріалами справи та постановою суду, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши надані по справі докази, дійшов висновку про те, що вказана особа винна у вчиненні при вище вказаних обставинах правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та підлягає адміністративній відповідальності, а її вина підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія з відмовою від проходження, актом огляду на стан сп`яніння з відмовою від проходження, довідкою з підсистеми «Адмінпрактика», відеозаписом події правопорушення, що долучено до справи на диску для лазерних систем зчитування.

Таким чином, зазначені доводи не знайшли свого підтвердження.

Перевіряючи доводи сторони захисту про те, що ухвалення оскаржуваної постанови відбулось за відсутності особи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з положеннями ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

В матеріалах справи міститься оголошення про виклик ОСОБА_1 від 27 жовтня 2025 року у судове засідання, призначене на 25 листопада 2025 року.

З матеріалів справи на оскаржуваної постанови суду убачається, що при розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, проте, вказана обставина не завадила суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи.

Окрім того, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 надано можливість реалізувати всі свої процесуальні права, у тому числі і право на захист. Проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані у встановленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта про те, що оскаржувана постанова прийнята судом з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що суд першої інстанції при ухваленні постанови дотримався вимог ст.ст.280, 283, 285 КУпАП, вірно встановив фактичні обставини справи та призначив стягнення у відповідності до вимог ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.

Стосовно твердження апелянта про те, що висновками суду в оскаржуваній постанові ніяк не мотивується правильність встановленої інспектором кваліфікацій дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З матеріалів справи убачається, що 17 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає суті правопорушення, відображеного в протоколі та постанові суду.

Згідно з інформацією з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу НП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст.130 КУпАП не має.

Вказана довідка була долучена до протоколу та суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови також на цю довідку послався.

Перевіряючи доводи апелянта про те, що пропозиція працівника поліції пройти огляд в неіснуючому медичному закладі є нікчемною, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, що і мало місце у цьому випадку.

З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку із цим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, однак водій відмовився від проходження огляду за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відповів: «А чого туди їхати?» та відмовився від проходження огляду. Поведінка ОСОБА_1 свідчила про те, що останній взагалі відмовився від проходження огляду, а не від огляду за допомогою певного технічного приладу чи в певному медичному закладі. При цьому, працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, а також відмовився від отримання копії протоколу.

У зв`язку із цим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимог законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння та після його відмови від проходження огляду на місці зупинки, направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Проте, огляд ОСОБА_1 в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою останнього, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом події.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи міститься направлення, в якому зазначено найменування закладу охорони здоров`я - Запорізький наркологічний диспансер міста Запоріжжя.

В вищевказаному направленні зазначено, що працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку з відмовою останнього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу. Як зазначалось вище, згідно з відеозаписом події, поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівниками поліції на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відомості з вищевказаного направлення повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи та істотних суперечностей з цими матеріалами не мають.

Те, що у направлені некоректно зазначено назву медичного закладу, не є тим недоліком, який тягне за собою визнання доказів недопустимими, та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Жодних сумнівів не виникає в тому, що це направлення стосується саме цієї справи. Окрім того, вказане направлення оформлене на бланку встановленого зразка.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги стороною захисту не заявлено.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Той факт що, що поліцейським в адміністративних матеріалах не зазначено серійний номер DRAGER 6810, та не долучено документи на цей прилад, також не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, з огляду і на те, що останній від проходження огляду відмовився. При цьому, ОСОБА_1 відмовляючись від проходження огляду, не вимагав надання йому документів на технічний прилад.

Доводи апелянта про те, що Акт огляду було складено за участю ОСОБА_1 , проте, не вручався останньому, не є слушними. З відеозапису убачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від отримання будь-яких документів та від підпису в них.

Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що поліцейським не було ознайомлено особу з положеннями Закону в частині того, за що саме настає відповідальність, також спростовуються відеозаписом події, яким зафіксовано підстави притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, а також те, що останньому роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Більш того, особа, що керує транспортним засобом, має знати Правила дорожнього руху, а їх не знання чи недотримання не може бути підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності.

Перевіряючи доводи сторони захисту про те, що рапорти працівників поліції не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Матеріали справи складені стосовно ОСОБА_1 не містять рапортів працівників поліції, відповідно, суд у своїй постанові на такі рапорти не посилався.

При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 правомірно.

Вказаний протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст..33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику-адвокату Рогальському В.М. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Рогальського В.М. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/10369/25