Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №954/79/26 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №954/79/26

Суддя: Олійник В. М.

Справа № 954/79/26

Номер провадження 1-кп/954/153/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області кримінальне провадження №12026231130000022 від 12.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Коробки, Каховського району, Херсонської області, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, з базовою середньою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено на території України воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.12.2025 року близько 10:00 години, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах дії воєнного стану в Україні, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де за його запрошенням відпочивала та ночувала, шляхом вільного доступу скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала із дерев`яної шафи, яка знаходилася у одній із спальних кімнат вказаного житлового будинку, грошові кошти в сумі 12000 грн, купюрами по 500 грн, які сховала у кишені своєї куртки та після чого винесла з території вказаного домоволодіння та у подальшому звернула їх на свою користь і розпорядилась ними на власний розсуд, спричинивши своїми протиправними діями потерпілій ОСОБА_5 , 1963 року народження, матеріальні збитки на загальну суму 12000 грн.

Позиція обвинуваченої ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю та пояснила, що напередодні свята Нового року за запрошенням ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_5 , відпочивала у останніх в приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_3 . У ході відпочинку їй стало відомо про те, що потерпіла отримала значну суму коштів для придбання палива. Залишившись ночувати у вказаному приміщенні, в одній із кімнат у дерев`яній шафі знайшла вказані грошові кошти в сумі 12000 грн та вирішивши їх викрасти, поклала у кишеню своєї куртки, після чого вранці покинула домоволодіння ОСОБА_5 . Дорогою до свого домоволодіння повідомила співмешканцю, що викрала гроші у потерпілої. Витрачала їх на власні потреби.

У вчиненому щиро розкаялася. Просила суд призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі. Надала медичні документи, за якими має інвалідність ІІІ групи, потребує постійного нагляду та довготривалого лікування.

Просила дати шанс для виправлення своєї поведінки.

Позиція потерпілої ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що запросила ОСОБА_4 до свого домоволодіння АДРЕСА_3 , запропонувавши переночувати останній. Після того, як ОСОБА_4 наступного дня залишила її домоволодіння, через деякий час виявила відсутність грошових коштів у сумі 12000,00 грн, які отримала як допомогу.

Щодо призначення покарання просила не позбавляти ОСОБА_4 волі. Будь-яких претензій до останньої не має, шкода відшкодована у повному обсязі.

Позиція прокурора ОСОБА_3 .

У судовому засіданні прокурор обвинувачення підтримав, просив визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду, що вина останньої повністю доведена.

Просив призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

Документами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.01.2026, що фіксує офіційне звернення про факт викрадення;

- розпискою потерпілої ОСОБА_5 про отримання від ОСОБА_4 суми викрадених коштів, яка підтверджує факт того, що викрадені кошти згодом були повернуті обвинуваченою, що додатково доводить факт їх попереднього викрадення;

- квитанціями про отримання ОСОБА_5 готівки від 25.12.2025 у розмірі 19400,00 грн, що підтверджують наявність у потерпілої грошей напередодні крадіжки;

- протоколом огляду місця події від 12.01.2026, яким зафіксовано обставини в будинку за адресою АДРЕСА_3 , де було вчинено злочин.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.01.2026 за участю обвинуваченої, де вона на місці продемонструвала спосіб та механізм викрадення коштів.

Матеріали, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 .

За характеризуючими матеріалами, ОСОБА_4 :

-раніше відповідно до ст. 89 КК України не судима, що підтверджується вимогою за вих. №462/37.1-2026 від 12.01.2026;

-за вироком Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03.02.2017 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

-не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, що підтверджується довідками від 13.01.2026.

-характеризується посередньо, зокрема за характеристикою від 14.01.2026 офіційно не працевлаштована, схильна до зловживання алкоголем; письмових скарг до виконкому селищної ради не надходило; участі у громадському житті громади не бере;

-за висновком ЛКК №58/82 від 29.05.2026, має інвалідність ІІІ групи, потребує постійного нагляду та довготривалого лікування.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_4 .

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 .

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд врахував, що остання вчинила кримінальне правопорушення, яке за ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Суд також враховував, що обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання посередньо; взято до уваги її вік, спосіб життя – відсутність стійких соціальних зв`язків (відсутність постійного та тимчасового місця роботи, зловживання алкогольними напоями); позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відсутність у потерпілої претензій до обвинуваченої; наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання; ставлення обвинуваченої до вчиненого, а саме наявність у неї розуміння неприйнятності вчинених нею дій у цивілізованому суспільстві.

Тому з метою виконання завдань покарання, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Суд також враховує, що обвинувачена повністю визнала вину, дала послідовні правдиві показання, чим активно сприяла розкриттю злочину, та щиро розкаялася у вчиненому, що свідчить про початок процесу переоцінки нею власної поведінки та усвідомлення її протиправності. Крім того, завдані кримінальним правопорушенням матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_5 відшкодовані у повному обсязі ще до ухвалення вироку, що вказує на реальне прагнення обвинуваченої усунути негативні наслідки своїх дій. Потерпіла у судовому засіданні претензій до обвинуваченої не заявила та просила не позбавляти її волі.

Також суд бере до уваги, що ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України є раніше не судимою, а згідно з висновком ЛКК №58/82 від 29.05.2026 року має інвалідність ІІІ групи, страждає на хронічні захворювання, що вимагають постійного медичного нагляду та довготривалого лікування, проведення якого в умовах ізоляції від суспільства буде суттєво ускладненим.

Наведені обставини у своїй сукупності, зокрема наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що його обтяжують, суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки як самого вчиненого злочину, так і особи обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 є цілком можливим без ізоляції від суспільства, а її належна поведінка може бути забезпечена шляхом здійснення контролю за нею органами пробації. Отже на підставі ст. 75 КК України можливе звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням тривалістю три роки.

Також відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 слід покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлявся.

Щодо запобіжного заходу, суд врахував, що до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту за ухвалою слідчого судді від 20.03.2026, строк дії якого закінчився. Клопотань про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст. ст. 369, 371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Покласти на засуджену ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua