Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №607/7403/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 21 травня 2026 р.

Справа: №607/7403/26

Суддя: Холява О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2026 Справа №607/7403/26 Провадження №2-а/607/243/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Холяви О.І., секретаря судового засідання Олещук О.І., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ТЕ №00221401 від 31 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП є незаконною з наступних підстав. 31.03.2026 року о 15:01:48 автомобіль Опель НОМЕР_1 , яким він керував, як належний користувач, не був припаркований у межах виїзду з прилеглої території будинку по вул. Замкова, 7А. Це зафіксовано на фотографіях до постанови ТЕ №00221401, а саме фото розташування автомобіля, фото незрозумілого приладу з вказанням незрозумілої відстані 1,275м., фото далеко на задньому плані жовтого фасаду будинку і виїзду з двору по вул.Замкова, 7А. На підставі чого, він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вказаним в постанові ТЕ №00221401 від 31.03.2026 року і вважає, що вона підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24 квітня 2026 року від Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Представник відповідача зазначав, що інспектором з паркування, з метою належного фіксування факту порушення правил зупинки, стоянки або паркування водієм транспортного засобу марки Hyundai з державними номерними знаками ВО5160YА здійснено фотофіксацію в кількості сім фото з різних протилежних ракурсів, з відображенням 1) дати і часу (моменту), 2) місця розташування даного транспортного засобу до нерухомих об`єктів, та встановлено географічні координати. Крім того, інспектором з паркування здійснювались заміри відстані автомобіля позивача до виїзду з прилеглої території, цифровим лазерним дальноміром, який пройшов повірку в ДП «Тернопільстандартметрологія», та яка становить 1,275 м.

Позивач ОСОБА_1 судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав з підстав, викладених в ній, просив позов задовольнити.

Представник Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив.

За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, який у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, при цьому надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає наступне.

Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови серії ТЕ №00221401 від 16.04.2026 року вбачається, що 31.03.2026 року о 15.01 год. за адресою: м. Тернопіль, вул. Замкова, 7А, водій транспортного засобу Opel Insignia д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п.15.9 (и) ПДР), створено перешкоду дорожньому руху, загрозу безпеці руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.15.9 ПДР, зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що прилегла територія – територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Частина 3 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що оскаржувана постанова серії ТЕ №00221401, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, винесена з порушенням норм ст.283 КУпАП, висновки інспектора є недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено фотоматеріали, оглядом яких підтверджується факт зупинки транспортного засобу Opel Insignia д.н.з. НОМЕР_1 ближче 10 м від виїзду з прилеглої території вул. Замкова, 7, м. Тернопіль.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Із змісту ст.8 КУпАП слідує, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, суд не бере до уваги доводи, зазначені в позовній заяві, згідно яких заперечується вина позивача у вчиненому правопорушенні, оскільки дані твердження не доведені та спростовуються даними, які містяться у постанові у справі про адміністративне правопорушення серії ТЕ №00221401 від 31 березня 2026 року та оглядом фотоматеріалів, якими підтверджується факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Жодних доказів, які б спростовували винність позивача в скоєнні адміністративних правопорушень позивачем суду не надано.

При вказаних обставинах, суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а заявлені вимоги та викладені позивачем і його представником доводи є безпідставними та необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, Суд, –

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. І. Холява

Оригінал: reyestr.court.gov.ua