Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №607/9151/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 Справа №607/9151/26 Провадження №1-кп/607/1455/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025211040001941 від 28 листопада 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рекшин Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2025 року близько 20 год 00 хв у ОСОБА_3 , який перебував на території Львівських дач у м. Тернополі, а саме на території домоволодіння, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:17:001:2315, на ґрунті неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_6 виник протиправний умисел на завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень останньому. Реалізуючи свій протиправний умисел 26 листопада 2025 року близько 20 год 00 хв ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:17:001:2315 у м. Тернополі, на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ході словесного конфлікту завдав один удар правою рукою у ліве вухо ОСОБА_6 . В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 завдано фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України визнав повністю за обставин, які викладені в обвинувальному акті, просив суворого його не карати, вибачився перед потерпілим, щиро покаявся у вчиненому та надав показання, із яких встановлено, що ОСОБА_6 на територію Львівських дач привіз колоди дерев, які він у нього замовляв, попросив його переміряти, чи все відповідає замовленим розмірам і кількості, на що ОСОБА_6 сказав, що не буде нічого міряти, він цього не вміє і не робить, чим викликав в нього обурення і він правою рукою вдарив ОСОБА_6 у ліве вухо. На досудовому розслідуванні вину у вчиненому визнавав, намагався примиритися із потерпілим і відшкодувати моральну шкоду, однак ОСОБА_6 не хотів приймати ніякого відшкодування.

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України підтверджується також і наданими в суді показами потерпілого ОСОБА_6 , який вказав, що він привіз на територію дач ОСОБА_3 дрова, які він захотів переміряти, на що ОСОБА_6 відповідав, що не вміє і цим не займається і відразу ОСОБА_3 правою рукою вдарив його в ліве вухо, чим спричинив фізичний біль. Щодо міри покарання покладається на висновки суду, однак примирення не досягнуто, так як кожен повинен відповідати за вчинені дії.

Таким чином суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне нанесення удару, який завдав фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до проступку, обставини вчинення протиправних дій, особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, на обліках в лікаря психіатра чи нарколога не перебуває. До обставин, які пом`якшують покарання суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття у вчиненому. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи наведене, позицію потерпілого і державного обвинувача щодо виду покарання, суд приходить до переконання, що в даному випадку ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу, оскільки з урахуванням об`єктивних обставин справи, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення даного обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, накладені арешти чи судові витрати, щодо яких необхідно приймати рішення, у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1