Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №606/2064/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2064/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пазірович Д.В.

в присутності позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката – Пацули В.О.

представника відповідача – адвоката Мороз І.М.

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 разом із третіми особами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власником квартири по АДРЕСА_1 . Над її квартирою поверхом вище знаходиться квартира під АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 .

13 березня 2025 року належну позивачу квартиру було затоплено, про що комісією складено акт, в якому вказано, що обстежено квартиру АДРЕСА_3 на предмет підтоплення сусідами зверху – квартира АДРЕСА_2 . На день обстеження встановлено ознаки залиття, пошкодження стелі в кухні, коридорі, вітальні. Видніються мокрі жовті плями на стелі та стінах. В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати завдану шкоду та уникає будь-якої відповідальності.

Позивач вказує, що внаслідок залиття квартири, вона зазнала матеріальних збитків та душевних страждань, обумовлених пошкодженням майна, необхідністю проживати у пошкодженій квартирі, що негативно відобразилось не тільки на її душевно-емоціональному стані, але й на стані здоров`я. Крім того, позивач вказує, що сусіди зверху неодноразово підтоплюють їхню квартиру і вона постійно змушена робити ремонт.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , просила суд стягнути з ОСОБА_3 22635 грн. матеріальної шкоди, 20000 грн. моральної шкоди, судовий збір та витрати за проведення оцінки збитків.

Ухвалою від 16.12.2025 відкрито провадження у справі.

30.03.2026 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.

09.01.2026 представник відповідача надіслав відзив на позов, вважала позовні вимоги необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають до задоволення. Представник вказувала, що долучений до матеріалів справи акт обстеження не відповідає нормам підзаконних актів, які встановлюють вимоги до такого акту його змісту та форми. Так, акт складений без участі відповідача, в акті не вказано коли саме відбулося залиття квартири, також відсутнє визначення джерела залиття. Таким чином, відсутні докази протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку між діями відповідача та завданою матеріальною і моральною шкодою. Представник звертала увагу, що в акті вказано про наявність жовтих плям на стінах та стелі, однак такі плями могли залишитися від підтоплення яке мало місце ще у 2020 році. Комісія не обстежила квартиру АДРЕСА_2 , відповідно не встановлено чи підтоплення відбулося саме із цієї квартири. Представник відповідача вважала, що звіт з оцінки вартості ремонтно - відновлювальних робіт не дає можливості перевірити ні причинно-наслідковий зв`язок, ні реальність та необхідність заявленого обсягу робіт, ні обґрунтованість суми. Таким чином, позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивачем не долучено належних та допустимих доказів вини відповідача, твердження позивача ґрунтуються на припущеннях, відтак до задоволення не підлягають.

Представник позивача 11.02.2026 надав відповідь на відзив, у якій вказав, що твердження відповідача про невідповідність акта формальним вимогам не спростовує змісту та суті акту, в якому чітко вказано про причину залиття та описані пошкодження, які мали місце після залиття. Звертав увагу представник позивача, що відповідач намагається перекласти вину на потерпілу особу, в свою чергу не надає жодних доказів, які б спростували твердження позивача. Також представник позивача звертав увагу суду, що відповідач сам підтверджує системність протиправних дій щодо позивача, зокрема те, що залиття мало місце не один раз, зокрема у 2020 році.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з мотивів викладених у позові.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_2 вказала, що не погоджується із сумою відшкодування, яка заявлена позивачем, вважає її неспівмірною із тими ушкодженнями, які наявні в квартирі після залиття.

Допитна як свідок позивач ОСОБА_1 показала, що тривалий час проживає в квартирі АДРЕСА_3 . У квартирі АДРЕСА_2 , яка поверхом вище, проживав відповідач з сім`єю. ОСОБА_3 допускав неодноразові затоплення. Останнє підтоплення мало місце 13 березня 2025 року, вода текла зі стелі у всіх кімнатах. Досягнути компромісу між сторонами не вдалося, а тому вона звернулася до суду. Вважає, що своїми протиправними діями відповідач систематично псує її житло.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 показала, що її чоловіку на праві власності належала квартири АДРЕСА_4 . З сусідами жили приязно, не було конфліктів. Тричі мало місце підтоплення, два останніх рази у 2020 році та 2025 році. 13 березня 2025 року на їхній квартирі проживав чоловік, який був внутрішньо переміщеним, включив пральну машину, був сильний перепад тиску і зірвало кран, сталося підтоплення. Однак, вказані порушення були зразу усунуті. ОСОБА_2 вказувала, що чекала коли сусіди подзвонять, щоб домовитися за компенсацію, однак до них ніхто не звертався. Вважає ту суму матеріальної шкоди, яку заявляє позивач неспівмірною із збитками.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали, що є сусідами позивача та відповідача, квартиру ОСОБА_8 неодноразово затоплювали сусіди зверху. Знають, що позивач робила ремонт. Бачили наслідки підтоплення 13 березня2025 року, були мокрі стелі, текло по стінах, про що було складено акт, який вони підписали в складі комісії.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши сторони судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 27.08.2002 року, власником квартири АДРЕСА_3 був ОСОБА_9 , після смерті якого спадкоємцями є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Гордєєвої Л.І. та витягом про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_9 .

Як слідує з акта обстеження житлових умов за адресою АДРЕСА_1 від 13.03.2025, який складено комісією в складі: Стечишин О.І. – голова ОСББ, Пелих Г.Я . – мешканка будинку, ОСОБА_10 – сусідка, при обстеженні квартири в якій проживає ОСОБА_1 , на предмет підтоплення сусідами – квартира АДРЕСА_2 , які живуть поверхом вище, було встановлено ознаки залиття та пошкодження стелі в кухні, коридорі, туалеті, вітальні. На момент обстеження видніються мокрі жовті плями на стелі та стінах, довгий час вода просочувалась крізь стелю. Власником квартири АДРЕСА_5 завдано матеріальну шкоду через залиття сусідами зверху.

Відповідно до звіту з оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення недоліків залиття квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який зроблено ФОП ОСОБА_11 на замовлення ОСОБА_1 , вартість ремонтно-відновлювальних робіт необхідних для усунення наслідків залиття квартири на дату оцінки -15.04.2025 складає 22635 грн. Виконавцем звіту проведено обстеження, зроблено розрахунки, долучені фотоілюстрації та таблиці до матеріалу звіту. За результатами обстеження були виявлені сліди на стелях і стінах деяких приміщень квартири, які можна ідентифікувати, як сліди, які характерні для ушкоджень оздоблення після залиття водою. Також звіт містить перелік і об`єм робіт, які і належить зробити.

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.06.2025 № 429752135, квартири АДРЕСА_4 на праві власності належить ОСОБА_3 .

Згідно з ст.22 ЦПК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача, що є юридичною підставою відповідальності, яка виникла у відповідача внаслідок заподіяння шкоди позивачу пошкодженням майна залиттям квартири водою.

Вказане твердження підтверджуються показами свідків, актом обстеження квартири, показами третьої особи, яка вказала в судовому засіданні, про те, що 13 березня 2025 року в їхній квартирі АДРЕСА_2 зірвало кран при з`єднанні пральної машини, відбулося затоплення. Відповідач як власник квартири АДРЕСА_4 не довів, що злиття квартири АДРЕСА_3 відбулося не з його квартири, тобто не довів, що шкоди завдано не з його вини.

Розмір матеріальних збитків, завданих позивачу внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 , розрахований у до звіті з оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та відповідачем не спростовано.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що позивачем не доведено причинно – наслідкового зв`язку між спричиненою шкодою та діями відповідача, оскільки акт обстеження має недоліки, з огляду на наступне. Відповідачем не доведено, що відомості зазначені в акті не відповідають дійсності, більше того допитана в якості свідка ОСОБА_2 підтвердила, що в їхній квартирі зірвало кран, вода була на підлозі, викликали майстрів щоб усунути недоліки. Іншої причини з якої мало місце затоплення квартири позивача відповідачем не доведено, а в судовому засіданні не встановлено.

Також суд не приймає як докази розписки і заяві долучені стороною відповідача до матеріалів відзиву, оскільки вони стосуються затоплення квартири позивача, яке мало місце у 2020 році і не має відношення до предмету спору.

За таких обставин, з відповідача та користь позивача підлягають стягненню на відшкодування завданої внаслідок залиття квартири майнової шкоди (матеріальних збитків) грошові кошти в загальній сумі 22635 грн.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23 ЦК України),

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивачу як власнику квартири затіканням води з квартири відповідача поверхом вище пошкоджено майно, чим завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, який вона зазнав у зв`язку з пошкодженням його квартири як майна.

Відповідач як власник квартири АДРЕСА_4 не довів, що шкоди позивачу завдано не з його вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди заявлено 5000,00 грн., такий розмір грошового відшкодування узгоджується з положенням частини 3 статті 23 ЦК України та відповідає вимогам розумності і справедливості.

За таких обставин, з відповідача та користь позивача підлягають стягненню на відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 5000,00 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Отже, понесені та документально підтверджені витрати позивача 6000, грн.. витрат за проведення оцінки збитків, 1211,50 грн. судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 82, 84, 141, 223, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 – 22635 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, 1211,50 – судового збору та 6000, грн.. витрат за проведення оцінки збитків.

В задовленні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2026 року.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка