Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №603/224/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/224/26

Провадження №2/603/190/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 травня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за час перебування з відповідачем у шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом із нею. ОСОБА_3 навчається на 1 курсі Економіного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на денній контрактній формі навчання, у зв`язку із чим не має змоги працювати і потребує матеріальної допомоги. Водночас відповідач працевлаштований, здоровий, має можливість утримувати дочку, проте у добровільному порядку коштів на навчання дочки не надає. Враховуючи наведені обставини, просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 10 000,00 грн, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення ОСОБА_3 навчання або до досягнення нею двадцяти трьох років за умов, що вона буде продовжувати навчання.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте разом із позовом подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, щодо заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився у судове засідання, не повідомивши про причини своєї відсутності, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Судом установлені такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.09.2012 року у справі № 1911-804/2012.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.04.2008 року.

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 259 від 24.03.2026 року, наданих відділом реєстрації та обліку місця проживання фізичних осіб Монастириської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника № 06-12/09-13/5207с від 13.03.2026 року ОСОБА_3 навчається на Економічному факультеті Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на освітньому рівні «Бакалавр» за спеціальністю D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (освітня програма « Фінанси, банківська справа та страхування) на 1-му курсі денної контрактної форми здобуття освіти, передбачуваний термін закінчення навчання – 30.06.2029 року. Окрім того, згідно з вказаною довідкою на підставі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 14.08.2025 року № 1001191070058000314 (зміна найменування юридичної особи) назва закладу Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника змінено на Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Зі змісту договору № 3227/06/12/ф від 14.08.2025 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника видно, що вартість послуги за 2025-2026 навчальний рік складає 39 700,00 грн., за 2026-2027 навчальний рік становить 39 700,00 грн., за 2027-2028 навчальний рік – 39 700,00 грн., за 2028-2029 навчальний рік – 39 700,00 грн., загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми для здобувачів вищої освіти становить 158 800,00 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно правил ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури тощо).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття, навчається у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника на денній контрактній формі навчання, у зв`язку з чим не має змоги працювати та потребує матеріальної допомоги. Відповідач ОСОБА_2 є працездатною здоровою особою, а тому має змогу надавати матеріальну допомогу дочці.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів на спростування доводів позивача, що викладені у позовній заяві, суду не надав, беручи до уваги відсутність інформації про незадовільний стан здоров`я відповідача, а також матеріальне становище повнолітньої дочки сторін, її вік та потреби, розмір витрат, пов`язаних із навчанням, зважаючи на принцип рівності батьків у виконанні обов`язку щодо матеріального забезпечення повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, суд приходить до переконання, що з ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн щомісяця, починаючи з 15.04.2026 року і до закінчення дочкою навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Такий розмір аліментів, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення потреб дочки сторін, яка продовжує навчання.

У позовній заяві позивач просила стягувати аліменти в твердій грошовій сумі – 10 000,00 грн, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає за необхідне роз`яснити таке.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Беручи до уваги вищенаведене, положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, нерозривно пов`язано з поняттям дитина, а тому не може бути застосоване у правовідносинах обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання.

Також позовна вимога в частині стягнення аліментів не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку є безпідставною, оскільки зазначений розмір аліментів передбачений ч. 5 ст. 183 СК України при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника і при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу, тоді як позивачем подано позов з вимогою про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та, окрім того, вимога теж пов`язана з поняттям дитина.

У силу ст. 141 ЦПК України із відповідача слід стягнути у дохід держави 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 141, 182, 191, 199, 200 СК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн щомісяця, починаючи з 15.04.2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 (двадцять) коп. судового збору.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 01.06.2026 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова