Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №344/23675/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/23675/25

Провадження № 22-ц/4808/919/26

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,

секретаря Петріва Д.Б.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – Остафійчук Марини Василівни на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 березня 2026 року, ухвалене в складі судді Атаманюка Б.М. у місті Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки – ОСОБА_2 , який заповіту не залишив. Позивачка, як спадкоємець першої черги, звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим 19 вересня 2025 року була заведена спадкова справа № 32/2025. На запит нотаріуса щодо наявності недоотриманої пенсії померлого ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило, що така пенсія відсутня.

Водночас вказала, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24 було задоволено позов ОСОБА_2 та зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату йому пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром – десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 300/5907/24 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення залишено без змін.

У подальшому Пенсійний фонд повідомив, що рішення суду не підлягає виконанню у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 до набрання ним законної сили.

Посилаючись на наведене, позивачка просила суд визнати за нею право на недоотриману за життя чоловіка пенсію, присуджену рішенням суду у справі № 300/5907/24, та зобов`язати відповідача здійснити її виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 17 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24.

Рішення суду мотивовано тим, що статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Оскільки за життя ОСОБА_2 мав бути здійснений перерахунок пенсії на підставі рішення Івано-Франківський окружний адміністративний суд від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24, а позивачка, як спадкоємець за законом, у встановленому законодавством порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права на недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію та зобов`язання відповідача виплатити позивачці зазначені пенсійні кошти.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області – Остафійчук М.В. на рішення суду подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Вказує, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У липні 2024 року він звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо застосування з 20.03.2024 обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов`язати відповідача провести з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позов задоволено, а постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року вказане рішення залишено без змін. Рішення набрало законної сили 02 жовтня 2025 рок, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Спадкоємиця звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину щодо недоотриманої пенсії їй не видано, оскільки Пенсійний фонд повідомив про відсутність нарахованої, але невиплаченої пенсії.

Також представник Пенсійного фонду посилається на положення статті 1227 ЦК та зазначає, що спірні правовідносини у цій справі стосуються перерахунку та виплати пенсії позивачу, а тому ці відносини є особистими і щодо них правонаступництво недопустиме, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 29.04.2020 у справі №576/1388/17.

Представник апелянта також зазначає, що рішення суду за життя пенсіонера не було виконано, перерахунок пенсії не проведено, а відповідні суми не були нараховані. Відтак, на думку представника скаржника, такі кошти не можуть вважатися недоотриманою пенсією та входити до складу спадщини.

Зважаючи на вказане, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Вважає доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не набув права на перерахунок пенсії безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, відповідно до статті 1227 ЦК України суми пенсії та інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. У постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 зазначено, що право членів сім`ї на отримання недоодержаних соціальних виплат виникає в силу закону та факту смерті спадкодавця. Причини, з яких такі суми не були виплачені за життя особи, правового значення не мають. При цьому спадкоємці не набувають права вимагати нового призначення чи перерахунку виплат, однак мають право на отримання тих сум, які належали спадкодавцю. Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 461/5878/22, де суд дійшов висновку, що невиконання пенсійним органом судового рішення про перерахунок пенсії не позбавляє спадкоємця права на отримання таких сум.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.01.2024 у справі № 295/4158/23 наголосив, що правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.

Вказує, що у цій справі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 було ухвалене за життя пенсіонера та підтвердило його право на перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. Той факт, що відповідач не виконав рішення суду до смерті пенсіонера, не позбавляє його спадкоємця права на отримання належних сум.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні позивачка скаргу не визнала, просила її відхилити як безпідставну.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 04 жовтня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі №300/5907/24 позов ОСОБА_2 задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії без обмеження максимальним розміром – десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат (а.с. 13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується скороченим витягом зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.05.2025, виданого Управлінням цивільного стану с. Жабя-Воля Мазовецького воєводства Республіки Польща (а.с.7-8).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 300/5907/24 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року залишено без змін. Рішення набрало законної сили (а.с.19-24).

19 вересня 2025 року приватним нотаріусом Кочан М.В. заведено спадкову справу № 32/2025 щодо майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 11).

Відповідно до матеріалів спадкової справи та свідоцтв про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем всього майна після смерті її чоловіка ОСОБА_2 (а.с.49-99).

Згідно з відповіддю нотаріуса № 119/02-14 від 01.12.2025 щодо видачі свідоцтва про право власності на спадщину по закону на недоодержану пенсію, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , нотаріус повідомив, що відповідно до відповіді ГУ ПФУ в Івано-Франківській області недоодержаних сум пенсії на ім`я ОСОБА_2 немає (а.с. 12, 10).

18 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо добровільного виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суді від 14 квітня 2025 року та виплати недоодержаної песії.

У відповідь на вказаний запит ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 вищевказане рішення не підлягає виконанню (а.с. 26).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі №127/23627/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) вказано, що: «право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й вірно застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22 вказано, що «встановивши, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 380/14774/21, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року, однак суми пенсії, що належали батьку позивача залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 успадкувала належні її спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав. За викладених обставин, апеляційний суд правильно скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця за законом, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 380/14774/21, у зв`язку з чим перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання судового рішення не проводився, розмір такої пенсії не обчислювався, а отже, сума недоотриманої пенсії відсутня, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії.

Аргументи скаржника про те, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою, тому така сума пенсії не входить до складу спадщини, є неспроможними, оскільки сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18).

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, яка у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , а тому позивач успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті».

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати (постанова Верховного Суду у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України). Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначала про наявність у неї як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка права на спадкування суми пенсії, яку неотримав за життя її чоловік – ОСОБА_2 , та яку мало нарахувати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24.

У постанові Верховного Суду у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2025 року у справі № 761/25098/23 вказано, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Суд першої інстанції встановив, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24 набрало законної сили 02 жовтня 2025 року (після залишення рішення без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду), позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого чоловіка.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що позивач набула право на недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24, та зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 вказану недоотриману пенсію, присуджену згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 300/5907/24.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – Остафійчук Марини Василівни залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта