Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №465/2751/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2751/26

Провадження 2/465/3432/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пони Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 29 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що складений актовий запис №2468 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .

Під час перебування подружжя у шлюбі народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що спільне життя між сторонами не склалося, відсутнє взаєморозуміння, взаємоповага та спільне бачення на сімейне життя, що є необхідною основою для існування сім`ї. Фактично шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться. Не підтримують подружні стосунки та не вживають жодних заходів для їх відновлення. Зазначає, що ОСОБА_2 тривалий час не надає матеріальної допомоги ні позивачці, ні неповнолітній дитині, практично повністю переклавши її утримання на позивача. У зв`язку з цим позивачка змушена була звернутися до Сихівського районного суду м. Львова із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини. Зазначає, що у відповідача спостерігаються періодичні пригнічені стани, тривалі емоційні труднощі та нестабільний психоемоційний стан, що істотно ускладнює спільне проживання, негативно впливає на сімейне життя. Сімейні відносини між позивачем та відповідачем фактично припиненні. Подальше спільне життя стало неможливим.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін та витребувано у позивача оригінал свідоцтва про шлюб.

В судове засідання призначене, на 02.06.2026 сторони не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання.

02.06.2026 через канцелярію суду позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

02.06.2026 через канцелярію суду відповідач ОСОБА_2 подав заяву про визнання позову та просив суд проводити розгляд без його участі.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби у Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2468, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 .

Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Шлюбні відносини не склалися через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги.

Фактично шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, спільно не проживають, тому суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, розірвати шлюб між сторонами, оскільки він існує лише формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливе.

Враховуючи те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка позов визнала та подала заяву про розгляд справи у її відсутності, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам учасників справи, а відтак шлюб слід розірвати.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із квитанції про сплату судового збору, позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1331,20 гривень.

Враховуючи вищевикладене, а також і те, що розгляд даної справи по суті не здійснювався, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665 грн 60 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 665 грн 60 коп.судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 142, 206, 258-259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, ст. ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України, суд-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 29 серпня 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2468.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665 гривні 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривні 60 копійок.

У порядку ст.ст.114, 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити у Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 02 червня 2026 року.

Суддя Кушнір Б.Б.