Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №465/1981/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/1981/26

3/465/1545/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.06.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 серії ЕПР1 № 604774, 02.03.2026 о 23:21, м.Львів, вул. Стрийська 76, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 , перебував в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ, м. Львів вул. Кульпарківська 95, у встановленому законом порядку. Висновок лікаря нарколога № 000226. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Поронюк І.Б. в судовому засіданні пояснив, що 02.03.2026 ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Tiguan днз. НОМЕР_1 в м. Львові де був зупинений працівниками поліції, оскільки, на думку працівників поліції, в автомобілі не світила ліва фара. Після зупинки автомобіля працівники поліції виявили, що на вказаний автомобіль не оформлено поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. При розмові з ОСОБА_2 , працівники поліції не називали йому жодних ознак сп`яніння чи наявної підозри щодо такого стану. У зв`язку із виявленими порушеннями, поліцейські направилися до свого автомобіля для складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Розмовляючи в автомобілі працівники поліції, вирішили провести огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки, на їх думку, ОСОБА_3 підозріло погоджується з порушенням правил дорожнього руху та не висловлює претензій чи заперечень до дій працівників поліції. В подальшому поліцейським було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів від 02.03.2026 р., у якому зазначено, що огляд проведено у зв`язку із виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців верхніх кінцівок та почервоніння шкірного покриву обличчя. Вказує що, ОСОБА_3 був тверезий та не виявляв жодних ознак сп`яніння, що підтверджується відеозаписом. З відеозапису не встановлено, жодної із вказаних вище ознак, що зазначені поліцейським в акті огляду не було названо ОСОБА_4 в якості підстави для проведення огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог закону та свідчить про відсутність законних підстав для проведення огляду, незаконність такого огляду та складених в подальшому матеріалів. Відеозаписами також підтверджується, що жодної з цих ознак не було виявлено поліцейськими як до так і під час чи після проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , про такі ознаки не повідомляли ОСОБА_4 , що свідчить про те, що поліцейський вніс завідомо недостовірні відомості до офіційного документу, а саме - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів від 02.03.2026. Тому захисник вважає, що вказаний акт огляду від 02.03.2026 не може бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Окрім того зазначає, що з відповіді Управління патрульної поліції у Львівській області на адвокатський запит абсолютна похибка в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 проміле становить 0,042 ‰. Аналогічна похибка передбачена також і в керівництві з експлуатації Газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alkotest 6820. Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Враховуючи межі допустимої похибки, результат огляду на місці зупинки міг становити 0, 198 ‰ (0,24 - 0,042), що є менше ніж 0,2 проміле алкоголю в крові. Отже, у поліцейських не було підстав вважати, що ОСОБА_3 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Результат другого обстеження за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820, враховуючи межі допустимої похибки міг би становити 0,178 ‰ (0,22 – 0,042), що також не може підтверджувати перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку із викладеним, вважає, що результати тестів за допомогою газоаналізаторів Drager Alkotest 6820 не підтверджують стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Отже, враховуючи усі викладені вище обставини, вважаємо, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не є підтверджений у встановленому законом порядку, що виключає можливість доведення вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, просить справу закрити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В ході розгляду справи судом встановлено таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 03.03.2026 серії ЕПР1 № 604774, 02.03.2026 о 23:21, м.Львів, вул. Стрийська 76, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_1 , перебував в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі КНП ЛОР ЛОМЦП та ТУ, м. Львів вул. Кульпарківська 95, у встановленому законом порядку. Висновок лікаря нарколога № 000226.

Таким чином, ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.9.А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 огляд проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest №6820 ARHE №0126.

Окрім того, відповідно до відповіді УПП у Львівській області ДПП на адвокатський запит, газоаналізатор Drager Alcotest 6820 прилад 0126 має абсолютну похибку - 0,042 %, в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 проміле.

Відповідно до Розділу ІІ п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735) установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи суд вважає, що результат огляду у 0,24 проміле не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки він входить до діапазону похибки приладу і є допустимою нормою, а отже не тягне за собою наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення.

Отже, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір штрафу у даній категорії справ (справи про адміністративні правопорушення) інколи перевищує розмір штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статті 130 КУпАП, може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (у даному випадку на особах які складали протокол), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності з урахуванням того, що усі виявлені під час провадження у справі сумніви повинні застосовуватись на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати з власної ініціативи докази винуватості чи невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доходжу до висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КпАП України, тобто у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя І.Я. Чорний