Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №465/3336/26
Суддя: Чорний І. Я.
465/3336/26
3/465/1904/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02.06.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
01.04.2026 близько 15:00, за адресою: м. Львів, вул. Пулюя 20, учень 9-А класу ОСОБА_2 , публічно, в присутності інших учнів та вчителів, перебуваючи в громадському місці – укритті, під час повітряної тривоги, висловлювався нецензурною лексикою, чим порушив громадський пряжок та спокій громадян. До відповідальності притягується його батько ОСОБА_1 за невиконання своїх батьківських обов`язків, щодо виховання сина, передбачених ст. 150 СК України, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У своєму рішенні від 07 липня 1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
З огляду на наведене, вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП, передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №124138 від 02.04.2026, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, відняте 01.04.2026, доповідною запискою ОСОБА_3 від 01.04.2026.
Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Відповідно до приписів ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з примітки до статті 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою – п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
Чинний закон про адміністративну відповідальність не містить у собі визначення поняття малозначності, а також не розкриває основних його ознак.
Відтак слід дійти висновку, поняття малозначності має оціночний характер, його зміст визначається, шляхом надання правозастосовним органом (судом) оцінки усім конкретним обставинам справи.
Виходячи із загальної сутності ознак малозначності у справах про адміністративні правопорушення, слід дійти висновку, що малозначними є лише (тільки) ті адміністративні правопорушення, які не становлять великої (значної) суспільної шкоди, а також унаслідок їх заподіяння, не відбувається спричинення збитків державним та/або суспільним інтересам, чи то громадян, в залежності від характеру правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також те, що внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення не було заподіяно істотної шкоди державним, приватним та суспільним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, а також те, що суддею не встановлено жодних даних про його притягнення до адміністративної відповідальності раніше за вчинення аналогічних правопорушень - суд, керуючись принципом індивідуального визначення покарання, вважає, що на підставі ст.22 КУпАП слід звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 33, 184, 268, 283, 284 КУпАП, суд, –
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі – закрити.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Я. Чорний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua