Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №761/20840/26
Суддя: Мартинов Є. О.
Справа № 761/20840/26
Провадження №1-кп/761/3948/2026
В И Р О К
іменем України
29 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12026105100000712, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 травня 2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Грузьке Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
У С Т А Н О В И В:
В невстановлений досудовим розслідуванням та судом час, але не пізніше 14 травня 2026 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, в порушення вимог Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у ОСОБА_3 , виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: місто Київ, провулок Артилерійський, 1-В, у невстановлений досудовим розслідуванням та судом час, 14 травня 2026 року, підняв вищевказану пластмасову колбу, всередині якої виявив кристалоподібну речовину, білого кольору та поклав її до лівої кишені штанів, в котрі був одягнений в той день, тим самим незаконно безоплатно придбав та почав зберігати вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, 14 травня 2026 року, о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , який перебував за адресою: місто Київ, провулок Артилерійський, 1-В, було зупинено працівниками поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, останній повідомив, що має.
Як наслідок, на місце події було викликано ДОГ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, після приїзду яких, цього ж дня, тобто 14 травня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Артилерійський, 1-В, у ході затримання в порядку статті 298-2 КПК України, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3 , працівниками Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, з лівої кишені одягнутих на ньому штанів, було виявлено та вилучено одну пластмасову колбу всередині якої виявлено кристалоподібну речовину, білого кольору, яку в подальшому було вилучено та поміщено до спеціального пакету з надписом «Національна поліція».
Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучений в ході слідчої дії один прозорий пакет із кристалоподібною речовиною, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP. Загальна маса PVP складає 0,635 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить більш, ніж невеликий розмір.
PVP, згідно зі Списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участю захисника ОСОБА_4 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Тому, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
За таких обставин, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, доведена повністю.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
В якості даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що згідно з довідкою КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався та на обліку в нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, раніше не судимий.
Частина перша статті 309 КПК України передбачає покарання у виді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що вчинене правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, його майновий стан, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Відтак, суд вважає за неможливе призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки обвинувачений офіційно не працює, а суд не володіє відомостями про наявність у нього майна та заощаджень.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано наведено для призначення мінімального розміру покарання для виховання обвинуваченого.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
У рамках даного кримінального провадження залучено експерта, яким проведено судову експертизу матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/26684-НЗПРАП від 15 травня 2026 року, вартість якої становить 1925 грн 44 коп., що суд визнає процесуальними витратами, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;
3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
4. виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави - 1925 (одну тисячу дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта на проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/26684-НЗПРАП від 15 травня 2026 року.
Речові докази:
кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,635 г. - знищити;
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua