Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №752/11521/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11521/26

Провадження №: 3/752/3848/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського управління поліції ГУНП у міста Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Сумської області, громадянки України, працюючої провідним бухгалтером АТ «Укрнафта», РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 03 квітня 2026 року близько о 17:00 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, будинок 26, перший під`їзд, 10 поверх, порушила правила вигулу собак, а саме при перевезенні собаки змішаної породи «Метис» вагою 8 кг рудого кольору у ліфті вищевказаного будинку, не забезпечила безпеку оточуючих людей (собака була без намордника), в результаті чого собака вкусила малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за праву ногу, чим було завдано шкоди його здоров`ю, чим порушила вимоги Рішення Київської міської ради № 1079/3912 від 25.10.2007 «Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві», відповідальність за що передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Зазначила, що не була присутня при зазначених в протоколі про адміністративне обставин. Собаку вигулювала донька. Донька їхала з собакою в ліфті на 10 поверх, разом в ними в ліфті їхав хлопчик на 13 поверх. Коли ліфт зупинився на 10 поверсі хлопчик вийшов із ліфта, але коли дізнався, що це не його поверх, різко повернувся в ліфт. Під час повернення до ліфту хлопчик наступив на собаку, яка захищаючись схопила його за штани без спричинення тілесних ушкоджень..

Від захисника ОСОБА_1 адвоката Янкового М.В. надійшло клопотання про закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відповідальність за ч. 3 ст. 154 КУпАП настає за ті самі дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.10.2007 № 1079/3912 «Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві», зі змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 05.10.2017 № 172/3179 (далі - Правил), вимоги цих Правил щодо власників собак і котів поширюються на осіб, яким ці тварини належать на будь-яких підставах, що не суперечать чинному законодавству.

Згідно з п. 1.4 Правил відповідальність за дії тварин несуть їх власники, особи, яким тварини належать на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству, а також особи, які супроводжують тварину.

Відповідно до п.п. 3.4 та 5.5 Правил утримання собак та котів в м. Києві, затверджених Рішенням Київської міської ради № 1079/3912 від 25.10.2007 року, при утриманні собак і котів їх власникам необхідно: запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин, які утримуються, по відношенню до людей, інших тварин або майна; забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм та громадського порядку; упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання. Якщо власником собаки чи кота є юридична особа, в обов`язковому порядку повинна бути визначена особа, яка безпосередньо несе відповідальність за тварину. Дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір`я, організацій, підприємств тощо лише на повідку з прикріпленим до нашийника особистим номерним знаком, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов`язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 883124 від 01.05.2026; рапорт оперативного чергового про прийняття заяви про вчинення адміністративного правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин події адміністративного правопорушення; копію ветеринарного паспорту тварини; копію довідки про вакцинацію тварини проти сказу; копію висновку експертного дослідження № 041-430-2026 від 06.04.2026 щодо виявлених у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесних ушкоджень; копію висновку рабілогічної консультації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ТОВ «Медичний центр «Добробут» від 03.04.2026; письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його законного представника ОСОБА_3 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , а також пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що собаку вигулювала не вона, а її донька не виключає відповідальність ОСОБА_1 за дії тварини, яка їй належить.

Доводи ОСОБА_1 про те, що собака не заподіяла шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема поясненнями потерпілого та його законного представника, висновком рабілогічної консультації ТОВ «Медичний центр «Добробут» від 03.04.2026, а також висновком експерта. Вказані докази є логічними, послідовними, підстав недовіряти їм у суду немає.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, у виді штрафу.

Підстав для конфіскації тварини у ОСОБА_1 в даному випадку суд не вбачає, оскільки таке стягнення буде занадто обтяжливим для останньої та не відповідатиме суспільній небезпечності вчиненого.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 154, ст. 221, ст. 283-285, ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Янкового М.В. про закриття провадження у справі.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя Ю. Ф. Токман